
І згадую чомусь я мимоволі
Великих лицарів своїх;
Лежать вони покинутими в полі
І без хрестів могили їх.
О.Олесь
Селидівської міської ради Покровського району Донецької області
І згадую чомусь я мимоволі
Великих лицарів своїх;
Лежать вони покинутими в полі
І без хрестів могили їх.
О.Олесь
Ще юнаки, ще майже діти, а навкруги і смерть, і кров.
“На порох стерти, перебити!” — іде на Київ Муравйов.
Полків його не зупинити,та рано тішаться кати:
Коли стають до зброї діти, народ цей — не перемогти!
Стою німий… Схиляю низько чоло…
У спогадах подія судних днів
Жива встає… Точився бій навколо…
О, скільки їх, відважних юнаків.