Журавльов Михайло Рафаїлович

Журавльов Михайло Рафаїлович народився 01.06.1986 року на Уралі в м.Кізел Пермського краю.

    У 1988 році з матір’ю переїхав до України в м.Селидове Донецької області.

    У 1992 році, коли Михайлу було шість років, пішов у перший клас Селидівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №6.

   Був допитливим, непосидючим хлопчиком. Навчався легко, але без особливого бажання.

     Після закінчення школи, у 2002 році, призвали до армії. Службу проходив у десантних військах у м.Миколаєві.

    Після повернення з армії працював грозом на ВП «Шахта «Котляревська» ДП «Селидіввугілля».

   Згодом Михайло Рафаїлович переїхав до Львова й був волонтером.

   Неодружений, має доньку – Кононенко Діану Михайлівну.

Став до лав Збройних Сил України в 2015 році. Військову службу проходив у 54-й окремій механізованій бригаді старшим сержантом під позивним «Кіт».  Жив під гаслом: «В єднанні – сила». Бив нещадно ворога, захищаючи Україну. Виконував бойові завдання під Херсоном, на Луганщині, Мар’їнці, Бахмутом. У 2017, 2020, 2022 роках отримав контузії. У 2022 році отримав осколкове поранення, пошкоджено обидві ноги, голова та шия. Після тривалого лікування знову повернувся на службу нищити ворога. Помер 19.03.2023 року під Бахмутом від серцевого нападу.

Він воїн був,
Не ледар і не лежень,
Він захищав свій рідний край.

      Михайло Рафаїлович за час служби в армії нагороджений медаллю Президента України П.Порошенка «За військову службу Україні» (05.12.2017 року); Знаком «За зразкову службу Україні» Міністра оборони України С.Полторака (11.07.2019 року); відзначений почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України «За взірцевість у військовій службі ІІІ ступеня» (26.10.2020 року); медаллю «Незламним героям російсько-української війни» (03.01.2023 року).