Опубліковано

Загальна інформація

Дорожня карта щодо навчання за екстернатною формою

Як почати вчитися дистанційно

Як створити акаунт Gmail

Перелік документів для зарахування до Селидівської ЗОШ І-ІІІ ступенів №6 Селидівської міської ради Донецької області на дистанційне навчання

Опубліковано

Витяг з санітарного регламенту

Відповідно до Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти, затвердженого наказом МОЗ України, у разі використання технічних засобів навчання на заняттях види навчальної діяльності потрібно чергувати.

Із встановленням жорсткого карантину в Україні значна частина шкіл перейде на дистанційне навчання. Нагадуємо, що норм використання технічних засобів слід дотримуватися, адже їх розроблено з урахуванням інтересів дітей та для збереження їхнього здоров’я.

Продовжити читання “Витяг з санітарного регламенту“
Опубліковано

Критерії оцінювання навчальних досягнень реалізуються в нормах оцінок

Критерії оцінювання навчальних досягнень реалізуються в нормах оцінок, що встановлюють чітке співвідношення між вимогами до знань, умінь і навичок, які оцінюються, та показником оцінки в балах

Продовжити читання “Критерії оцінювання навчальних досягнень реалізуються в нормах оцінок”
Опубліковано

Форми навчання під час військових дій

Дистанційна, сімейна чи екстернат: у чому різниця, як обрати, на що звернути увагу. 

Варіант 1: Дитина перебуває в Україні на безпечній території, її місце проживання не змінилося або вона повернулася на постійне місце проживання

  • Очна: однозмінна, двозмінна з урахуванням місткості укриття та рішення військово-цивільної адміністрації (ВЦА).
  • Дистанційна в закладах освіти, де діти навчаються, за рішенням ВЦА та адміністрації навчального закладу.
  • Змішана форма навчання – очна з використанням технологій дистанційного навчання (ВТДН).
  • Сімейна (домашня) форма навчання за рішенням та вибором батьків у визначених закладах освіти.
  • Екстернат у визначених закладах освіти за рішенням батьків.

Варіант 2: Дитина є внутрішньо переміщеною особою (ВПО)

  • Очна: однозмінна, двозмінна з урахуванням місткості укриття та рішення ВЦА за новим місцем проживання.
  • Дистанційна в закладах, у яких учні навчалися раніше, якщо у цих закладах організовано навчальний процес, або у закладах за новим місцем проживання, або в приватній ліцензованій дистанційній школі.
  • Змішана – очна з використанням технологій дистанційного навчання (ВТДН) за новим місцем проживання.
  • Сімейна (домашня) за рішенням та вибором батьків у визначених закладах освіти за попереднім або новим місцем проживання.
  • Екстернат у визначених закладах освіти за рішенням батьків.

Навчання дитини в школі відбувається за місцем фактичного перебування. Зарахування до школи можливе просто за заявою, поданою одним із батьків, опікуном, іншим законним представником дитини або повнолітньою особою очно, факсом, електронною поштою, іншими засобами зв’язку чи в будь-який інший спосіб (за вибором заявника).

Варіант 3: Дитина перебуває на тимчасово окупованій території чи на території активних бойових дій

  • Дистанційна або екстернат (за дистанційною формою) у закладах освіти на підконтрольній території України).
  • Сімейна (домашня) з елементами екстернату (за дистанційною формою) за рішенням батьків у визначених закладах розташованих на безпечній території
  • Екстернат у визначених закладах освіти на безпечних територіях, залежно від рішення батьків. Для продовження навчання за українськими програмами з наступним отриманням українського документа про освіту батьки або опікуни можуть:
    • подати заяву про зарахування до будь-якого закладу загальної середньої освіти на безпечній території України (допомогу у виборі закладу надають органи управління освітою);
    • за наявності доступу до мережі Інтернет можна вступити онлайн до будь-якої української ліцензованої дистанційної школи та продовжити навчання з отриманням відповідного документа про освіту державного зразка.

Варіант 4: Дитина перебуває за кордоном

  • Очна у закладах освіти країни перебування або українських школах та класах із використанням технологій дистанційного навчання або екстернату (за дистанційно формою) з окремих предметів (українська мова та література, історія України, географія).
  • Дистанційна у своїй школі, якщо заклад надає такі послуги, або у будь-якій школі на безпечній території.
  • Екстернат у Міжнародній українській школі (МУШ) та навчання у недільній школі відповідного філіалу МУШ.
  • Екстернат у своїй школі, якщо заклад надає такі послуги, або у будь-якій школі на підконтрольній території України.
  • Сімейна (домашня) за рішенням батьків та за умови отримання дозволу відповідного органу в країні, у якій перебуває дитина, з обов’язковим прикріпленням до навчального закладу, який надає послуги екстернату або дистанційної приватної школи.

Батьки або опікуни можуть звернутися до МУШ або іншого навчального закладу з заявою про зарахування на екстернат на індивідуальній основі.

Контакти: сайт МУШ uis.org.ua, в.о. директора Кіріна Олександра Євгенівна, +38 067 264 28 49, uis_kirina@ukr.net, або зверніться до найбільших українських приватних дистанційних шкіл, які ліцензовані та мають право видавати українські документи про освіту.

Опубліковано

Програми з предметів 10 клас

1.З української мови, 10 клас Детальніше


1. Лексикографія. Сучасні лексикографічні джерела: словники, довідкова література ( в тому числі на електронних носіях).
2. Нормативне й ненормативне мовлення. Типи норм.
3. Лексична помилка. Лексичне значення слова. Слово і контекст; залежність значень слова від контексту.
Слововживання: вибір слова, лексична сполучуваність. Слова власне українські й запозичені. Виправдані й небажані запозичення.
4. Лексичні й фразеологічні синоніми, антоніми. Синонімічне багатство української мови.
Пароніми. Запобігання помилок у вживанні паронімів.
Найпоширеніші випадки порушення лексичної норми. Кальки з інших мов, недоречне вживання українських слів у невластивому їм значенні.
Основні групи фразеологізмів, багатозначність, синонімія й антонімія фразеологізмів. Уживання слів у фразеологізмах відповідно до їхнього стилістичного забарвлення.
Утвердження лексичної норми в словниках української мови (повторення й узагальнення).
5. Орфоепічна помилка. Орфоепічний словник. Поняття милозвучності. Чергування у//в, і//й як засіб милозвучності.
Основні правила вимови голосних звуків. Основні правила вимови приголосних звуків.
Наголос. Основні правила наголошування слів. Нормативний наголос. Варіантне наголошування слів в українській мові.
Словорозрізнювальний наголос. Форморозрізнювальний наголос. Діалектний наголос.
Складні випадки наголошування слів.
6. Орфограма. Орфографічна помилка.
Орфографічний словник.
Принципи української орфографії.
Ненаголошені е, и в корені слова.
Апостроф.
Позначення м’якості приголосних.
Чергування голосних.
Чергування приголосних в українській мові.
Зміни приголосних при збігові їх у процесі словотворення.
Спрощення приголосних.
Подвоєння та подовження приголосних.
Правопис префіксів.
Правопис суфіксів.
Уживання великої літери.
Правила перенесення слів із рядка в рядок.
Написання складних слів разом, окремо, з дефісом.
Написання слів іншомовного походження. Правило «дев’ятки».
Складні випадки написання прізвищ.
Складні випадки написання географічних назв.
Розрізнення прислівників і співзвучних сполук (збоку – з боку, зрештою – з рештою, всередині – в середині тощо). Правила написання їх.
Написання не, ні з різними частинами мови
Правила графічних скорочень слів.
7. Морфологічна помилка.
Іменник.
Рід іменників (складні випадки узгодження роду іменників типу кір, дріб, біль, нежить, пил, степ, ступінь, путь та ін. з іншими частинами мови).
Паралельні родові форми іменника
(зал – зала, птах – птаха, плацкарт – плацкарта тощо).
Іменники чоловічого та жіночого роду, що означають назви людей за діяльністю (поет – поетеса, поетка; директор – директорка, робітник – робітниця та ін.).
Іменники спільного і подвійного роду. Визначення роду невідмінюваних іменників та абревіатур, правила вживання їх.
Іменники, що мають лише форму однини або множини.
Складні випадки відмінювання іменників.
Закінчення іменників І відміни в орудному відмінку.
Закінчення іменників чоловічого роду ІІ відміни в родовому відмінку. Відмінкові закінчення іменників з конкретним та абстрактним значенням (терміна – терміну, феномена – феномену). Паралельні закінчення іменників чоловічого роду давального відмінка (-ові, -еві (-єві) , -у (-ю) ); іменників знахідного відмінка (назв побутових предметів; іменників місцевого відмінка множини (кістьми – костями, крильми – крилами, чобітьми – чоботями тощо).
Закінчення іменників ІІІ відміни в орудному відмінку.
Словозміна іменників ІV відміни.
Особливості кличного відмінка.
Творення й відмінювання чоловічих та жіночих імен по батькові.

2.З української літератури, 10 клас Детальніше


1. ВСТУП . РЕАЛІСТИЧНА УКРАЇНСЬКА ПРОЗА
Українська література другої половини ХІХ ст. у контексті розвитку тодішнього суспільства, культури, мистецтва. Новий етап національно-визвольного руху, культурно-просвітницька діяльність «громад». Періодичні видання. Розвиток реалізму, натуралізму, пізній романтизм. Тодішні поезія, драматургія. Особливості реалістичної прози. Іван Нечуй-Левицький «Кайдашева сім’я»
Життя і творчість письменника як новий імпульс української літератури («Колосальне всеобіймаюче око України» (І.Франко)). «Кайдашева сім’я» – соціально-побутова повість-хроніка. Реалізм твору, сучасна (вічна) актуальність проблеми батьків і дітей. Колоритні людські характери в повісті. Українська ментальність, гуманістичні традиції народного побуту й моралі. Ствердження цінностей національної етики засобами комічного.
2. Панас Мирний (П. Рудченко) «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» (1, 4 частини)
Основне про життєвий і творчий шлях. Загальна характеристика творчості.
Перший український соціально-психологічний роман, свідчення його можливостей у художньому дослідженні дійсності. Співавторство з І.Біликом. Широта представлення народного життя. Шлях Ничипора Варениченка: від правдошукацтва до розбійництва. Жіночі образи, ствердження народних поглядів на духовне здоров’я людини
3. «ТЕАТР КОРИФЕЇВ»
Розвиток драматургії: соціально-побутові та історичні драми й комедії М.Старицького, М.Кропивницького, Панаса Мирного та ін.
Від аматорських гуртків до професійного «театру корифеїв», що став «школою життя» (І.Франко). Перші театральні трупи М.Кропивницького та М.Старицького. Родина Тобілевичів та український театр.
Популярність «театру корифеїв» в Україні та за її межами. Перша народна артистка України Марія Заньковецька.
4. Іван Карпенко-Карий (І. Тобілевич) «Мартин Боруля»
Основне про життєвий і творчий шлях митця, світогляд, багатогранність діяльності. Жанрова різноманітність творів. І. Карпенко-Карий і «театр корифеїв». Драматургічне новаторство письменника.
Комедія «Мартин Боруля», її сценічна історія. Дворянство як міф про краще життя. Підміна особистісних етичних цінностей (чесності, порядності, працелюбства) становою приналежністю. Психологічна переконливість розкриття образу Мартина Борулі.
Значення творчості І. Карпенка-Карого.
5. Іван Франко «Гімн» («Замість пролога»), «Сікстинська мадонна», «Ой ти, дівчино, з горіха зерня», «Чого являєшся мені…», «Легенда про вічне життя», *«Мойсей», «Сойчине крило»
Письменник, учений, громадський діяч. Багатогранність діяльності, її вплив на культурний і політичний розвиток України. Франко-перекладач, публіцист. Значення творчості для розвитку української літератури, у пробудженні національної свідомості. Творчість І. Франка в музиці.
6. Лірика збірки «З вершин і низин». Загальне уявлення про композицію збірки. Творчість великих майстрів Відродження; символ вічної жіночності, материнства, краси; суперечки про роль краси і користі («Сікстинська мадонна»). Франкова концепція поступу людства, вираження незламного оптимізму («Гімн» («Замість пролога»)).
7. Поетична збірка «Зів’яле листя», загальне уявлення про її композицію. «Ой ти, дівчино, з горіха зерня», «Чого являєшся мені…» Місце любовної теми у творчості І.Франка. Життєві імпульси появи творів (автобіографічність). Широка емоційна гама почуттів ліричного героя, ствердження невмирущості почуттів, ідеалу кохання.
8. Філософська поезія. Змістовий зв’язок «Легенди про вічне життя» з поезією збірки «Зів’яле листя». Драматизм людських стосунків, роздуми про взаємність кохання.
9. Поема *«Мойсей» – один із вершинних творів І.Франка. Проблематика твору: історичний шлях нації, визначна особистість як її провідник, пробудження національної свідомості, історичної пам’яті. Пролог до поеми – заповіт українському народові.
10. Проза І. Франка (ідеї, проблеми). Художні шукання прозаїка. Франко й український модернізм. Новела «Сойчине крило» – жіноча доля в новітній інтерпретації. Образ героя-адресата – уособлення боротьби між «естетикою» і «живим чоловіком». Гуманізм новели.
Роль І.Франка в розвитку драматургії й театру («Украдене щастя»). Значення творчості І.Франка, її актуальність.
11. МОДЕРНА УКРАЇНСЬКА ПРОЗА. Особистісні чинники у світогляді людини на рубежі віків. Посилення зв’язку з культурою Європи, активні націотворчі процеси. Основні риси українського прозового модернізму (О.Кобилянська, М.Коцюбинський, В.Стефаник, В.Винниченко). «Нова школа» у прозі. Михайло Коцюбинський «Intermezzo», «Тіні забутих предків»
Життя і творчість, гуманізм світогляду. Жанр новели у творчості М. Коцюбинського. Еволюція художньої свідомості: від просвітницьких орієнтацій і реалізму до модернізму. Значення стильового новаторства М. Коцюбинського для української літератури.
Психологічна новела «Intermezzo» з жанровими ознаками «поезії у прозі». Автобіографічна основа. Проблеми душевної рівноваги, повноцінного життя, специфіки творчого процесу. Психологічно переконливе розкриття внутрішнього стану людини. Символічні образи, ускладнена метафора. Поетика імпресіонізму.
12. Повість «Тіні забутих предків».
Трагічна доля Івана й Марічки як наслідок суперечності між мрією та дійсністю. Світ людини у зв’язку зі світом природи. Фольклорне тло твору. Образи й символи повісті. Образи Івана та Марічки як втілення романтичної ідеї незнищенності кохання.
13. Ольга Кобилянська «Іmpromtu phantasie», «Valse melancolique»
Життя і творчість. Формування світогляду письменниці (вплив європейської культури, українського феміністичного руху). Її проза – зразок раннього українського модернізму. Жанрові особливості, провідні теми та ідеї. Краса вільної душі, аристократизм духу як провідні мотиви новел «Іmpromtu phantasie», «Valse melancolique». Автобіографізм «Іmpromtu phantasie» («Фантазія-експромт»). Становлення особистості, цілеспрямованої й цілісної натури. Образ ліричної героїні новели-роздуму. Образи нових жінок-інтелектуалок: талановитої піаністки Софії, аристократичної Марти, пристрасної і вольової художниці Ганнусі у «Valse melancolique» («Меланхолійний вальс»). Роль образу мелодії вальсу у відтворенні внутрішнього світу героїнь. Глибокий психологізм твору як новаторство О. Кобилянської.
14. Василь Стефаник «Камінний хрест»
Життя і творчість. Новаторство письменника. «Камінний хрест» – психологічне розкриття теми еміграції. Історична основа твору. Сюжетно-композиційні особливості. Трагічна подія – композиційний центр новел Стефаника. Драматизм конфлікту, емоційна загостреність зображуваного. Багатозначність символічних образів. Камінний хрест – уособлення долі людини. Ідея нерозривної єдності Івана Дідуха з рідною землею. Останній танець Івана Дідуха перед від’їздом із села як символ трагізму прощання з рідним краєм.
15. Володимир Винниченко «Момент» Життя і творчість, громадська і політична діяльність. Винниченко-художник.
Прозові й драматичні твори. Перший український науково-фантастичний роман «Сонячна машина», його популярність у 1920-ті роки. Успіх п’єс В.Винниченка на світовій сцені. Поєднання в новелі «Момент» реалістичного змалювання дійсності та філософського підтексту (плинність життя, щастя людини, мить – частинка вічності тощо). Образ панни (Мусі) – утілення ідеї вічної жіночності, краси. Імпресіонізм новели. Значення літературно-художньої спадщини В.Винниченка.
16. Леся Українка (Лариса Косач) «Contra spem spero!», «Слово, чому ти не твердая криця…», «Мріє, не зрадь», «Стояла я і слухала весну…», «Лісова пісня»
Життєвий і творчий шлях. Драматична спадщина. Роль родини, культурного оточення й самоосвіти у формуванні світобачення письменниці. Збірка поезій «На крилах пісень», її висока оцінка І.Франком. Основні цикли поезій. Неоромантизм як основа естетичної позиції Лесі Українки. «Contra spem spero!» як світоглядна декларація сильної, вольової особистості. Символічність, романтичні образи, образотворчий прийом контрасту. Призначення поета й поезії, мужність ліричної героїні, автобіографічні мотиви («Слово, чому ти не твердая криця…»). Відданість своїм мріям, наполегливе прагнення до мети («Мріє, не зрадь»). Зображення повені людських почуттів у вірші «Стояла я і слухала весну…» Драма-феєрія «Лісова пісня». Фольклорно-міфологічна основа. Символічність образів Мавки і дядька Лева – уособлення духовності і краси. Мати Лукаша й Килина – антиподи головній героїні Мавці. Симбіоз високої духовності і буденного прагматизму в образі Лукаша. Природа і людина у творі. Неоромантичне ствердження духовної сутності людини, її творчих можливостей. Конфлікт між буденним життям і високими пориваннями особистості, дійсністю і мрією. Почуття кохання Мавки й Лукаша як розквіт творчих сил людини. Художні особливості драми-феєрії.
17. Микола Вороний «Блакитна Панна», «Інфанта» Коротко про життя і творчість, багатогранну діяльність митця.
М. Вороний – ідеолог модернізації української літератури. Естетична програма митця, націленість на модерністські течії в новій літературі. Його творчість – перша декларація ідей і форм символізму.
Єдність краси природи і мистецтва, образотворчі засоби в поезії («Блакитна Панна»). Узагальнено-ідеалізований жіночий образ як сюжетний центр символістського твору. Мотив самотності людини. Згадка про революцію як данина естетиці доби соціальних перетворень («Інфанта»).
18. Олександр Олесь (О. Кандиба) «З журбою радість обнялась…», «Чари ночі», «О слово рідне! Орле скутий!..», «По дорозі в казку» Коротко про життя і творчість, світоглядні переконання митця. Неоромантичні, символістські тенденції у творчості («З журбою радість обнялась…»). «Чари ночі» – перлина інтимної лірики української поезії. Мотив краси кохання й молодості, філософські роздуми про гармонію людини і природи. Музичність, звукова виразність поезій. Майстерність у відтворенні настрою, емоцій. Експресивне висловлювання патріотичних почуттів («О слово рідне! Орле скутий!..»). Драматичний етюд «По дорозі в казку». Дорога в казку – символ духовних поривань до кращого життя. Маса, гурт людей і їх провідник. Лідер – сильна особистість. Трагічна суперечність між мрією, духовністю й жорстокістю.

Укладачі: Дубовик О.А. (голова робочої групи), Бобкова О.С., Вороненко Т.І., Глазунов М.М., Іваха Т.С., Рогожнікова О.В.

3.Із зарубіжної літератури, 10 клас Детальніше


Складено відповідно до програми: ЗАРУБІЖНА ЛІТЕРАТУРА 10 – 11 класи. Навчальна програма для закладів загальної середньої освіти. Затверджено та надано гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» (наказ Міністерства освіти і науки України від 03 серпня 2022 року № 698)
ПІДРУЧНИК: Автор підручника: О.М. Ніколенко
Видавництво підручника: Київ, «Генеза»- 2018

№ Зміст програмного матеріалу
І семестр
1 Значення художньої літератури для людини й людства ХХІ ст. Формування читача в епоху цифрових технологій. Оригінали й переклади художніх творів, їхня роль у розвитку особистості. Перекладна література як важливий складник вітчизняної культури й чинник формування української нації.
2

Стародавня Греція. Етапи й шедеври античності (огляд). Гомер (приблизно VIII ст. до н. е.). Міфологічні, пригодницькі й побутові елементи в «Одіссеї».
3

Гомер «Одіссея». Уславлення людського розуму, вірності, винахідливості й допитливості. Засудження беззаконня, насильства й несправедливості та самовпевненості й марнославства. Образ Одіссея.
4

Італія. Специфіка італійського Відродження, його основні етапи, представники. Роль Данте Аліґ’єрі в історії європейської культури.
5

Поема «Божественна комедія» як філософсько-художній синтез середньовічної культури й утілення ідей раннього Відродження. Особливості композиції поеми. Концепція світу й людини. Алегоричний зміст образів та епізодів. Жанрова своєрідність твору.
6

Англія. Ренесанс в Англії. Здобутки й представники. Здобутки драматургії Вільяма Шекспіра (1564 – 1616). Філософські та моральні проблеми в трагедії «Гамлет».
7

Художній простір (данське королівство як символ). Провідні мотиви твору. Багатогранність шекспірівських характерів. Відкритість твору в часі, його рецепція та інтерпретації в наступні епохи.
8

Романтизм у Німеччині. Ернст Теодор Амадей Гофман (1776 – 1822) як представник гротескної течії романтизму. Віхи мистецького шляху. Протиставлення філістерів та ентузіастів як провідний конфлікт творчості Е. Т. А. Гофмана
9

Особливості сюжету й композиції повісті «Крихітка Цахес на прізвисько Цинобер». Гротескні образи. Викривальний зміст твору. Символіка. 
10

Місце В. Вітмена в літературному процесі США. Особливості світобачення митця. Зв’язок збірки «Листя трави» з історією та життям Америки. Тематика, проблематика, композиція збірки «Листя трави». Образ ліричного героя. Символи. Традиції й художнє новаторство Вітмена
ІІ семестр
11

Роман як жанр літератури, його формування і провідні ознаки. Різновиди роману XIX ст., національна своєрідність. Густав Флобер (1821 – 1880). «Пані Боварі». Місце Г. Флобера в історії європейської літератури.
12

Сюжет і композиція роману. Зображення суспільства. Конфлікт романтичних ілюзій та дійсності в романі «Пані Боварі».
13

Еволюція Емми Боварі. Образи обивателів. Об’єктивний стиль Г. Флобера. Психологічні деталі. Прихована позиція автора Боварізм як суспільно-психологічне явище.
14

Англія. Оскар Вайльд (1854 – 1900). Ідейно-естетичні погляди і творчий шлях митця. Проблема краси і моралі в романі «Портрет Доріана Грея». Традиції і новаторство О. Вайльда в жанрі роману
15

Оскар Вайльд «Портрет Доріана Грея». Система образів. Роль фантастики  творі. Символіка.
16

Модернізм як літературно-мистецький напрям кінця XIX – початку XX ст. Течії раннього модернізму: символізм, імпресіонізм, неоромантизм. Ш. Бодлер (1821-1867) – пізній романтик і зачинатель модернізму. Ш. Бодлер. Збірка «Квіти зла» (загальна характеристика). Теоретичні засади й художні відкриття поезії французького символізму.
17

Образи, символи, особливості поетичної мови у віршах Ш.Бодлера («Відповідності», «Вечорова гармонія»). Взаємодія символізму й імпресіонізму в ліриці поета
18

Поль Верлен (1844 – 1896). Естетичні погляди поета у вірші «Поетичне мистецтво». Зображення пейзажів природи і душі в «Осінній пісні». Сугестивність, музичність, живописність лірики
19

Артюр Рембо (1854-1891). Художнє новаторство А. Рембо. Поєднання рис імпресіонізму й символізму в сонеті «Голосівки». Образ ліричного героя у вірші «Моя циганерія»
20

Зміни в драматургії на межі XIX–XX ст. Бельгія. Моріс Метерлінк (1862 – 1949) як теоретик і практик «нової драми». Концепція символістського театру.
21

Ідея одухотворення життя й відновлення втрачених зв’язків у драмі-феєрії «Синій птах». Особливості розвитку сюжету. Роль фантастики.
22

Польща.  Йоанна Яґелло (нар. 1974). – польська письменниця, авторка творів для дітей та молоді. «Кава з кардамоном»: синтез підліткової повісті (стосунки в родині, перше кохання) та детективу (розгадування сімейної таємниці)
23

Проблема батьків і дітей. Образ головної героїні та її здатність усвідомлювати відповідальність за свої вчинки. Мова твору.

4.З англійської мови, 10 клас Детальніше

Загальні характеристики ситуативного спілкування

Сфера спілкування Тематика ситуативного спілкування Мовленнєві функції
Особистісна

Я, моя родина, мої друзі
Спорт і дозвілля
Харчування 
  • описувати ситуації та реалії життя, аналізувати їхні причини і наслідки
  • висловлювати власні припущення, прогнозувати ймовірність подій і наслідків
  • описувати події в їхній логічній послідовності, висловлюючи власну точку зору
  • обговорювати перспективи
  • давати поради, реагувати на поради інших
  • аргументувати свою точку зору
  • вступати в дискусію, привертаючи увагу співрозмовника
 Публічна Природа і погода
Живопис
Наука і технологічний прогрес
Україна
Країни виучуваної мови
Освітня Шкільне життя
Робота і професії

Мовний інвентар – лексика

Тема Лексичний діапазон
Я, моя родина, мої друзі 

особистість та її якості
види особистісних стосунків
стосунки з товаришами
взаємодопомога
вирішення конфліктів
Спорт і дозвілля роль спорту в житті суспільства та людини
спортивні події/змагання
здоров’я та спорт
Харчування

національні страви України та країн, мова яких вивчається
смаки, уподобання
здорова та корисна їжа
шкідливі звички
Природа і погода природні катаклізми та ії види
вплив погоди на здоров’я та настрій
захист природи
Живопис жанри живопису
відомі художники та їхні твори
відвідування музею, виставки або галереї
українські митці
Наука і технічний прогрес комп’ютерне обладнення
сучасні засоби комунікації та інформації
вплив науки на розвиток суспільства
технології
Україна адміністративний та політичний устрій
природні ресурси
державні свята
Країни виучуваної мови (за вибором) адміністративний та політичний устрій
природні ресурси
державні свята
Шкільне життя заклади освіти
освіти в Україні та за кордоном
Робота і професії сучасні професії

Підготовка да підсумкових вонтрольних робіт:
Аудіювання
Дивитись відео https://learnenglishteens.britishcouncil.org/study-break/video-series та слухати аудіозаписи https://learnenglishteens.britishcouncil.org/skills/listening/b1-listening , виконувати тренувальні завдання.
Читання
Читати різножанрові тексти, виконувати до них завдання з вибором однієї привильної відповіді, завдань на визначення правильності/неправильності твердження, завдань на встановлення відповідності, завдань на заповнення пропусків у тексті https://learnenglishteens.britishcouncil.org/skills/reading/b1-reading
Говоріння
Практикуватись у мовленні за темами та ситуаціями (курс 10 класу)
– Особистість і її стосунки з іншими.
– Сучасні професії. Трудові вміння та навички
– Заклади освіті. Освіта в Україні
– Харчування. Страви української кухні
– Сучасні засоби комунікації
– Забруднення навколішнього середовища. Природні катаклізми
– Відвіудвання музеїв та виставок. Відомі художники
– Спорт у нашому житті
Письмо
Практикуватись у написанні листів (особистих та офіційних), есе, @-mail листів, записок. оголошень та вітальних листівок.

5.З історії України, 10 клас Детальніше

І семестр

Тема 1. УКРАЇНА В РОКИ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ
Україна в геополітичних планах Троїстого союзу (Четверного союзу, Центральних держав) і Антанти. Головна українська рада. Союз визволення України. Загальна українська рада. Український національний рух у Російській імперії. Воєнні дії на території України в 1914 1917 рр. Українці в арміях воюючих держав. Українські січові стрільці. Пропаганда воюючих сторін. Життя на фронті і в тилу, стратегії виживання цивільного населення.
Політика Російської та Австро Угорської імперій на українських землях у 1914 1917 рр. Російський окупаційний режим на підвладних Австро-Угорщині українських теренах. Антиєврейські погроми російської армії в Галичині. Вплив Першої світової війни на світогляд, політичні орієнтири українців та економіку України.

Тема 2. УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ, РОЗПАД РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ ТА ПОСТАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ДЕРЖАВИ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ
Причини та рушійні сили Української революції. Українська Центральна Рада (УЦР). Всеукраїнський національний конгрес. Українізація в російській армії.
Вільне козацтво. Відносини УЦР із Тимчасовим урядом. І та ІІ Універсали. Генеральний Секретаріат. Збройний виступ самостійників.
З’їзд поневолених народів Росії як передвісник розпаду Російської імперії.
Прихід до влади більшовиків у Росії: позиція УЦР. III Універсал. Внутрішня та зовнішня політика УЦР після проголошення Української Народної Республіки (УНР). Кримськотатарський національний рух. Курултай і Кримська Народна Республіка.
Проголошення в Харкові більшовицької влади та маріонеткової квазідержави УНР (Радянської/Совєтської). Початок і перебіг першої російсько-української війни. Бій під Крутами.
IV Універсал: проголошення державної незалежності УНР. Мирний договір УНР із Центральними державами. Вигнання більшовиків із території УНР. Похід Петра Болбочана на Крим.
Державотворча діяльність УЦР взимку навесні 1918 р. Формування української громадянської нації. Закон УНР «Про національно-персональну автономію». Конституція УНР.

Тема 3. В БОРОТЬБІ ЗА УКРАЇНСЬКУ НЕЗАЛЕЖНІСТЬ
Українська Держава (гетьманат Павла Скоропадського): внутрішня та зовнішня політика. Прелімінарний (попередній) мирний договір Української Держави з Російською Соціалістичною Федеративною Радянською/Совєтською Республікою (РСФРР)
Утворення Директорії. Антигетьманське повстання. Відновлення УНР. Реорганізація Директорії УНР. Акт Злуки УНР і Західно Української Народної Республіки (ЗУНР), його історичне значення. Трудовий Конгрес України. Державне будівництво та національна політика.
Кримські крайові уряди 1918 1919 рр. Спроби приєднання Криму до України.
Розпад Австро- Угорської імперії імперії. «Листопадовий зрив». Західно-Українська Народна Республіка: державне будівництво. Польсько-українська війна 1918–1919 рр.: причини, перебіг та результати. Галицька армія. Єврейський бойовий курінь в УГА. Чортківська офензива. Український національний рух на Буковині й у Закарпатті.
Друга російсько-українська війна.Отаманщина. Холодноярська республіка. Створення маріонеткової Української Соціалістичної Радянської/Совєтської Республіки (УСРР/УССР). Політика «воєнного комунізму». «Червоний» терор.
Поразка більшовицької влади в Україні.
УНР в кільці фронтів: ключові події, герої та результати боротьби за збереження української держави. Денікінський режим на теренах України в другій половині 1919 р.: ставлення та становище місцевого населення. Відновлення збройної експансії більшовицької Росії та окупація теренів УНР. «Червоний імперіалізм». Перший зимовий похід Армії УНР.
Варшавська угода. Війна УНР в союзі з Польщею проти більшовицької Росії. Здобуття Києва. Контрнаступ більшовицьких армій на Львів іВаршаву. Поразки Червоної армії під Варшавою Замостям («Диво на Віслі»). Поразка Збройних сил Півдня Росії. «Червоний» терор у Криму. Повстанський рух 1920 1921 рр. Другий Зимовий похід Армії УНР. Поразка УНР.
Розвиток культури у 1917 – 1921 рр.: освіта, науки, мистецтва. Особливості пропаганди протиборчих сторін.
Міжетнічні відносини в Україні 1917–1921 рр. Міжетнічні конфлікти, їх наслідки. Антиєврейські погроми. Особлива слідча комісія для розслідування протиєврейських погромних дій при Раді Народних Міністрів УНР.
Повсякдення в умовах революцій та воєн: індивідуальний досвід, стратегії виживання, моральні виклики. Політична і трудова еміграція. Історичні уроки Української революції та боротьби за незалежність.

ІІ семестр

Тема 4. УКРАЇНА У СКЛАДІ ТОТАЛІТАРНОЇ ІМПЕРІЇ СОЮЗУ РАДЯНСЬКИХ СОЦІАЛІСТИЧНИХ РЕСПУБЛІК
Голод 1921-1923 рр.: причини, наслідки. Іноземна допомога жертвам голоду в УСРР. Повстанський рух в Україні 1921 1923 рр.
Формальний та реальний статус УСРР/УССР у «договірній федерації» радянських республік Союзі Радянських/Совєтських Соціалістичних Республік (Радянському/Совєтському Союзі, СРСР/СССР). Привласнення союзним центром суверенітету України. Зміни в адміністративно-територіальному поділі УСРР. Утворення Кримської Автономної СРР/ССР у складі РСФРР.
Суспільно-політичне життя в УСРР. Ліквідація багатопартійності. Впровадження непу в УСРР УСРР. Політика «коренізації» («українізації»). «Українське відродження». Українська автокефальна православна церква (УАПЦ). Н аціонально-культурне будівництво національних меншин. Молдавська Автономна СРР/ССР у складі УСРР.
Форсована промислова індустріалізація в УСРР. Роль іноземних спеціалістів і технологій. Згортання непу. Голод 1928–1929 рр. Перехід до планової економіки.
Масові депортації, кампанія з розкуркулення, насильницька колективізація. Пасивні і активні форми опору населення УСРР сталінській політиці. Прояви національної свідомості, антиімперські, антирадянські/антисовєтські настрої в УСРР.
Примусові хлібозаготівлі. Український хліб на експорт, внутрішньосоюзні ринки. Пропаганда як інструмент підготовки геноциду. Голодомор 1932 1933 рр. геноцид Українського народу. Масштаби та наслідки Голодомору. Національно демографічні зміни.
Політичні процеси кінця 1920-х – початку 1930-х рр. Масові репресії. Згортання «українізації». «Розстріляне відродження (Червоний ренесанс)». «Великий терор» в Україні. Биківня, Вінниця, інші місця масових поховань жертв репресій. Посилення російської експансії у сферах освіти, науки, мистецтва.
Антирелігійна політика влади та її наслідки. Значення «самоліквідації» УАПЦ.
Прояви «культу особи» Йосифа Сталіна в Україні. Конституція УРСР/УССР 1937 року: порушення прав людини за ширмою декларованих свобод.

Тема 5. ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД
Правовий статус українських земель у складі Польщі. Політика Польщі щодо «східних кресів» та міжетнічні відносини в Галичині і Волині. Осадництво. «Пацифікація».
Економічний розвиток української спільноти в умовах Польської держави. Українська кооперація. Культурно-просвітні і спортивні товариства українців. Українські політичні організації. Українське народно-демократичне об’єднання (УНДО). Організація українських націоналістів (ОУН).
Українські землі у складі Румунії. Суспільно політичне життя. Українська національна партія (УНП). Українські землі у складі Чехословаччини. Правовий статус Закарпаття. Суспільно політичне й економічне життя. Карпатська Україна. Карпатська Січ. Культурне й релігійне життя на західноукраїнських теренах в умовах іноземного панування. Уряд УНР в екзилі. Діяльність української політичної еміграції.

Тема 6. УКРАЇНА В РОКИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ
Українське питання в міжнародній політиці напередодні Другої світової війни. Радянсько німецькі договори 1939 р. Початок Другої світової війни. Українці в польській армії. Розкол ОУН.
Радянська окупація Галичини, Волині, Північної Буковини, Хотинщини та Південної Бессарабії. «Радянізація/совєтизація» західних областей України у 1939-1940 рр. Масові політичні репресії. Радянські воєнні злочини та депортації. Суспільно політичні настрої населення.
Передумови, початок німецько-радянської війни. «Тактика випаленої землі». Депортації німців та інших народів з території України. Інші злочини радянського режиму. Катастрофічні поразки Червоної армії 1941 р.
Окупація України військами Німеччини та її союзників. Нацистський «новий порядок» в Україні. Прояви співпраці з окупаційним режимом. Остарбайтери. Військовополонені. Концтабори. Масове знищення окупантами мирного населення. Бабин Яр. Голокост. Геноцид ромів. Праведники народів світу в Україні.
Акт проголошення Української Держави. Опір нацистським загарбникам. Український визвольний рух. Поліська Січ. Українська повстанська армія УПА). Українсько- польське протистояння. Українська Головна Визвольна Рада (УГВР).
Бойові дії Червоної армії у 1942-1944 рр. в Україні. «Чорносвитники». Радянський партизанський рух. Вигнання німецьких військ та їхніх союзників з України. Відновлення тоталітарного імперського режиму в УРСР. Депортація кримськотатарського народу як злочин геноциду. Депортація інших етносів Криму.
Культура в роки війни. Пропаганда в умовах Другої світової війни. Повсякдення в часи війни: стратегії боротьби і виживання. Вплив війни на суспільну свідомість.
Українці у військових формуваннях країн Об’єднаних Націй і держав «Вісі». Внесок українського народу в перемогу над нацистською Німеччиною. Українське питання на Ялтинській і Потсдамській конференціях. Ціна війни для України: людські, матеріальні втрати.

6.З всесвітньої історії, 10 клас Детальніше

І семестр

Розділ 1. ПЕРЕДУМОВИ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ. ВІЙНА ТА РЕВОЛЮЦІЇ
Початок «Великої війни». Стратегічні плани ворогуючих сторін, їхні наміри щодо України. Фронти війни та характеристика основних воєнних кампаній. Міжнаціональні конфлікти в умовах війни. Людина на фронті й у тилу.
Російська революція 1917 р. та її вплив на перебіг війни. Брестський мирний договір Російської Соціалістичної Федеративної Радянської/Совєтської Республіки (РСФРР/РСФСР) з державами Четверного союзу, визнання Української Народної Республіки (УНР). Поразка Німеччини та її союзників. Розпад імперій і утворення нових незалежних держав у Європі.

Розділ 2. ОБЛАШТУВАННЯ ПОВОЄННОГО СВІТУ
«14 пунктів» Вудро Вілсона. Паризька мирна конференція. «Українське питання» на Паризькій конференції. Версальський договір. Створення Ліги Націй. Мирні договори із союзниками Німеччини.
Вашингтонська конфе-ренція. Завершення формування Версальсько-Вашингтонської системи, її суперечності.
Джерела нестабільності міждержавних відносин. Початок ревізії повоєнних угод. Пакт Бріана-Келлога.

Розділ 3. ПРОВІДНІ ДЕРЖАВИ СВІТУ В МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД
Сполучені Штати Америки. Зростання ролі США на міжнародній арені. Доба «проспериті». Велика депресія. «Новий курс» Франкліна Рузвельта, його складові та основні наслідки
Велика Британія. Особливості розвитку Великої Британії в 1920–1930-ті рр. Спроби реформування Британської імперії.
Франція. Політичний та соціально-економічний розвиток Франції в 1920–1930-х рр. Народний фронт і його уряди.
Італія. Становище Італії після Першої світової війни. Корпоративна держава: ідея та реальність. Встановлення фашистського режиму.
Німеччина. Листопадова революція та становлення Веймарської республіки. Повоєнне зближення Веймарської Німеччини та СРСР. Вплив світової економічної кризи в Німеччині на політичне життя країни. Прихід до влади нацистів. Нацистська расистська ідеологія та антисемітизм. Політична і соціально-економічна сутність нацизму.
Союз Радянських/ Совєтських Соціалістичних Республік (Радянський/ Совєтський Союз, СРСР/СССР) як держава імперського типу. Військово-промислова модернізація. Ознаки та прояви тоталітарного режиму в СРСР/СССР.
Виклики міжвоєнного часу. Європа від економічної стабільності до світової кризи. Запровадження державного регулювання соціально-економічних процесів.
Громадянська війна в Іспанії. Європа перед вибором між демократією та авторитаризмом. Радикалізація політичного життя.
Ідеологічне осмислення нових реалій суспільного життя: комунізм, соціал-реформізм, неолібералізм, інтегральний націоналізм, фашизм і нацизм.

ІІ семестр

Розділ 4. ДЕРЖАВИ ЦЕНТРАЛЬНО-СХІДНОЇ ЄВРОПИ
Відновлення польської державності. Становлення Другої Речі Посполитої. Переворот 1926 р.
Чехословацька республіка.
Угорська революція. Режим Міклоша Горті.
Румунія в міжвоєнні роки. Королівська диктатура. Режим Йона Антонеску.
Болгарія в міжвоєнний період. Політична нестабільність держави. Встановлення королівської диктатури.
Утворення Королівства сербів, хорватів і словенців. Проголошення Югославії.
Становище національних меншин і міжнаціональні відносини у країнах регіону.

Розділ 5. ДЕРЖАВИ АЗІЇ ТА ЛАТИНСЬКОЇ АМЕРИКИ
Японія. Мілітаризація економіки, державних інституцій та суспільної свідомості населення. Зовнішня експансіоністська політика.
Китай. Національна революція та боротьба за владу між Комуністичною партією Китаю (КПК) і Гомінданом.
Індія. Розгортання антиколоніальної боротьби.
Країни Передньої Азії. Розпад Османської імперії. Модернізація Туреччини та Ірану. Основні аспекти Близькосхідної проблеми.
Латинська Америка: протиборство демократичних сил і диктаторських режимів.

Розділ 6. ПЕРЕДУМОВИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ
Спроби перегляду Версальсько-Вашингтонської системи міжнародних договорів. Утворення вогнищ війни на Далекому Сході, Африці та Європі.
Вісь «Берлін–Рим–Токіо». Нарощення озброєнь.
Політика «умиротворення» агресора. Задоволення територіальних претензій Німеччини: «аншлюс» Австрії та Мюнхенська угода. Антикомінтернівський пакт.
Економічне, політичне та воєнне співробітництво між радянським/совєтським та нацистським режимами у 1933–1941 рр. Підготовка СРСР/СССР до військового вторгнення в Європу.
Англо-франко-радянські/совєтські переговори 1939 р. Радянсько/совєтсько-німецький пакт про ненапад (пакт Молотова-Ріббентропа) та його наслідки для світу.

Розділ 7. ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА
Причини, характер, періодизація Другої світової війни. Характеристика періодів війни. Театри воєнних дій.
Дипломатія часів війни. Утворення антигітлерівської коаліції, її значення. Особливості окупаційного режиму, колабораціонізм, рух Опору, стратегії виживання.
Людина під час війни. Голокост. Праведники народів світу.
Капітуляція нацистської Німеччини та її союзників. Нюрнберзький і Токійський процеси над воєнними злочинцями.
Політичні, економічні та соціальні наслідки Другої світової війни.

Розділ 8. ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ ТА КУЛЬТУРА в першій половині ХХ ст.
Найважливіші досягнення науки і техніки, їх вплив на повсякденне життя людей.
Основні ідеї й течії модернізму. Масова культура в міжвоєнний період. Суспільно значущі здобутки науки та мистецтва. Розвиток кінематографу. Олімпійський рух.

7.З громадянської освіти, 10 клас Детальніше

І семестр

РОЗДІЛ 1. ОСОБИСТІСТЬ ТА ЇЇ ІДЕНТИЧНІСТЬ
Тема 1. Що таке ідентичність
Ідентичність. Види ідентичності. Громадянська ідентичність. Змінний характер ідентичності. Самовизначення. Ідентифікація. Особиста гідність. Совість.
Тема 2. Соціалізація особистості
Поняття соціалізації. Етапи соціалізації. Суб’єкти соціалізації. Соціалізація як ресурс формування громадянської ідентичності. Соціалізація в сім’ї. Соціалізація серед однолітків. Молодіжні субкультури. Партнерські стосунки в сім’ї. Трансформація моделей сім’ї.
Тема 3. Самореалізація людини
Самореалізація і розвиток. Індивідуальність особистості. Життєві цінності й пріоритети. Активна громадянська позиція. Мобільність і адаптивність людини. Креативність.

РОЗДІЛ 2. ПРАВА І СВОБОДИ ЛЮДИНИ
Тема 1. Людська гідність і права людини
Поняття людської гідності. Людська гідність – основа прав людини. Рівність і рівноправність.
Тема 2. Еволюція прав людини Поява та розвиток прав людини. Основоположні права і свободи людини. Класифікація прав людини. Борці за права людини.
Тема 3. Людина і держава
Взаємовідносини «людина – держава». Верховенство права.
Права і свободи людини та їх гарантування і захист державою.
Позитивні і негативні зобов’язання держави.
Тема 4. Права дитини
Поняття прав дитини. Конвенція ООН про права дитини. Забезпечення та реалізація прав дитини в Україні.
Тема 5. Механізми захисту прав людини і прав дитини
Порушення прав людини. Поняття механізмів захисту прав людини. Міжнародні та європейські механізми захисту прав людини. Національні механізми захисту прав людини, їх класифікація. Захист прав дитини.
Тема 6. Права людини та права дитини в умовах збройного конфлікту.
Забезпечення та захист прав людини та прав дитини в умовах збройного конфлікту.
Міжнародне гуманітарне право.

РОЗДІЛ 3. ЛЮДИНА В СОЦІОКУЛЬТУРНОМУ ПРОСТОРІ
Тема 1. Соціокультурна багатоманітність
Поняття суспільства. Соціальна структура суспільства. Соціальна згуртованість, солідарність і відповідальність. Соціальні цінності. Гендерна, етнічна, конфесійна різноманітність.
Тема 2. Ефективна комунікація
Роль спілкування в житті людини й суспільства. Вербальна й невербальна комунікація.
Тема 3. Стереотипи та упередження. Дискримінація. Конфлікти
Поняття стереотипів і упередження. Забобони. Шляхи подолання стереотипів. Поняття дискримінації. Основні форми та прояви дискримінації. Толерантність та інклюзія. Поняття конфлікту та його види. Стадії конфлікту. Війна як найжорсткіший прояв збройного конфлікту. Способи подолання конфліктів. Переговори і медіація. Консенсус і компроміс.

ІІ семестр

РОЗДІЛ 4. ДЕМОКРАТИЧНЕ СУСПІЛЬСТВО ТА ЙОГО ЦІННОСТІ
Тема 1. Демократична держава
Виникнення і зміст демократії. Демократичні цінності. Загрози для демократії. Демократичні інститути. Конституція та її призначення. Правова держава.
Законодавча, виконавча та судова влада в демократичній державі. Вибори і референдум як інструменти демократії.
Роль політичних партій в демократичній державі.
Тема 2. Громадянське суспільство
Поняття громадянського суспільства. Функції громадянського суспільства. Роль громадян у становленні й функціонуванні громадянського суспільства.
Громадські організації. Інші форми самоорганізації громадян.
Тема 3. Громада
Поняття громади. Роль громади в житті людини, суспільства, держави. Реалізація та захист громадою своїх прав і законних інтересів. Участь громадян у розв’язанні проблем громади.
Тема 4. Громадянська участь
Роль громадянина у демократизації суспільства. Демократичний громадянин. Громадянська позиція, активність та відповідальність. Волонтерство.
Тема 5. Школа – простір демократії
Шкільна громада. Взаємодія учнів, учителів, батьків, адміністрації. Врядування та управління школою. Шкільне самоврядування (учнівське, вчительське, батьківське). Принципи та значення учнівського самоврядування. Моделі учнівського самоврядування. Учнівське самоврядування онлайн.
Школа і місцева громада.
Тема 6. Дитячі й молодіжні громадські об’єднання
Свобода асоціацій. Дитячі й молодіжні об’єднання та рухи. Створення молодіжної громадської організації. Молодіжні соціальні проєкти.

РОЗДІЛ 5. СВІТ ІНФОРМАЦІЇ ТА МАС-МЕДІА
Тема 1. Комунікація, інформація, медіа
Поняття мас-медіа(медіа). Роль інформації та медіа в сучасному світі. Мас медіа, комунікація, аудиторія, медіатекст. Різновиди медіа (книга, преса, фото, радіо, кіно, телебачення, Інтернет, мобільний зв’язок) та їхній розвиток. Реклама. Вплив мас медіа на формування громадської думки та власної позиції людини.
Тема 2. Медіа і демократія. Свобода, етика і відповідальність
Свобода слова. Обмеження свободи слова. Баланс між свободою вираження поглядів та відповідальністю. Свобода мас медіа – критерій демократичності суспільства. Що таке цензура. Замовні матеріали («джинса») та їхні ознаки. Суспільні медіа і їхня місія. Шкільні медіа.
Тема 3. Маніпулятивний вплив медіа
Маніпуляції в медіапросторі. Як розпізнати фейкову інформацію, пропаганду, постправду. Роль медіа у провокуванні конфліктів та поширенні стереотипів. Що таке «мова ворожнечі» і як її розпізнати.
Інформаційні війни.
Тема 4. Критичне сприйняття та протидія маніпуляціям мас-медіа
Достовірність інформації в мас медіа. Джерела інформації. Факт та судження. Авторство медіатексту Стандарти подання інформації. Критичний аналіз медіатекстів. Інформаційна безпека та її складові.
Тема 5. Інтернет
Приватність та конфіденційність у віртуальному світі. Цифрова ідентичність. Соціальні мережі. Права людини в Інтернеті. Безпека та етика поведінки у мережі. Кіберзлочинність. Кібератаки в умовах конфлікту: хто є ціллю. Особливості захисту прав дітей та молоді в Інтернеті.

РОЗДІЛ 6. ВЗАЄМОДІЯ ГРОМАДЯН І ДЕРЖАВИ В ДОСЯГНЕННІ СУСПІЛЬНОГО ДОБРОБУТУ
Тема 1. Соціальні цілі економіки
Економіка як сфера життя людей. Економічні потреби та блага. Процеси, що забезпечують задоволення потреб: виробництво, розподіл, обмін і споживання. Учасники (суб’єкти) економічних відносин.
Зміни потреб та економічних процесів виробництва, розподілу, обміну, споживання під час війни.
Економічна безпека. Соціальна держава.
Тема 2. Сталий розвиток
Обмеженість ресурсів. Необхідність раціонального та ефективного використання ресурсів. Вплив діяльності людини на довкілля.
Тема 3. Ринкова економіка
Принципи ринкової економіки. Кругообіг в ринковій економіці.
Попит і пропозиція, ринкова ціна, конкуренція. Зміни попиту та пропозиції окремих товарів під час війни.
Функції держави в ринковій економіці. Державний бюджет, податки, напрямки видатків. Зміни доходів та видатків державного бюджету у воєнний час.
Тема 4. Економіка домогосподарства
Домашнє господарство як власник і споживач. Поняття про раціональне споживання. Права споживачів.
Бюджет домогосподарств: види доходів, напрямки витрат, заощадження, в тому числі в умовах воєнного стану.
Тема 5. Підприємництво
Підприємницька діяльність. Мета і соціальна відповідальність підприємця. Правовий захист бізнесу.
Тема 6. Ринок праці
Учасники ринку праці: роботодавці і наймані працівники. Поняття професії, спеціальності, кваліфікації працівника. Заробітна плата як дохід найманого працівника. Трудові відносини під час війни: гарантії та зміни.
Тема 7. Лобіювання інтересів та корупція
Поняття лобізму. Сутність корупції та корупціогенних ризиків. Причини та наслідки корупції в економіці та політиці. Шляхи подолання корупції.

РОЗДІЛ 7. УКРАЇНА, ЄВРОПА, СВІТ
Тема 1. Інтеграція та глобалізація
Поняття інтеграції та глобалізації. Вплив глобалізаційних процесів на економіку, культуру, довкілля, людину. Витоки та процес європейської інтеграції.
Загрози сучасному світу.
Збройна агресія рф проти України як виклик світовому порядку та демократичним цінностям.
Міграційні процеси. Види та форми сучасної міграції.
Тема 2. Міжнародні відносини та міжнародне право
Міжнародні відносини. Особливості міжнародного права. Система безпеки. Урядові і неурядові міжнародні організації. Міжнародна солідарність.
Тема 3. Україна – член європейського та світового співтовариства
Європейське і світове співробітництво. Участь України в
ООН, ОБСЄ, Раді Європи, СОТ тощо. Європейський вибір України. Угода про асоціацію Україна – ЄС.
Україна і НАТО: напрямки співпраці.

8.З англійської мови, 10 клас (рівень стандарт) Детальніше

Україна адміністративний та політичний устрій
природні ресурси
держані свята
Країни виучуваної мови (за вибором) адміністративний та політичний устрій
природні ресурси
держані свята
Шкільне життя заклади освіти
освіта в Україні та за кордоном
Робота і професії сучасні профусії

Мовний інвертар – граматика

Катагорія Структура
Clause Past Perfect with adverbial clauses of time
first and second conditionals
so … that for results and consequences
declarative sentence + so/therefore + daclarative sentence
Modality use(d) to/would + infinitive for past routines and habits
Phrasal Verb phrasal and prepositional verbs: position of indirect object
Phrasal verbs taking gerund
Preposition prepositions of reason and purpose: due to, owing to, so,
because
prepositions in time phrases. e.g.: before, for, since, till, until, by
Verb

Past Perfect Countinuous
Future Countinuous
Future Perfect
Going to / will for predictions
verb + ‘-ing’ vs. + ‘to’infinitive

Підготовка до підсумкових контрольних робіт:
Аудіювання
Дивитись відео https://learnenglishteens.britishcouncil.org/study-break/video-series
та слухати аудіозаписи https://learnenglishteens.britishcouncil.org/skills/listening/b1-listening , виконувати тренувальні завдання
Читання
Читати різножанрові тексти, виконувати до них завдання з вибором однієї правильної відповіді, завдань на визначення правильності/неправильності твердження, завдань на встановлення відповідності, завдань на заповнення пропусків у тексті https://learnenglishteens.britishcouncil.org/skills/reading/b1-reading
Говоріння
Практикуватись у мовленні за темами та ситуаціями( курс 10 класу)
– Особистість і її стосунки з іншими.
– Сучасні професії. Трудові вміння та навички
– Заклади освіті. Освіта в Україні
– Харчування. Страви української кухні
– Сучасні засоби комунікації
– Забруднення навколишнього середовища.
– Природні катаклізми
– Відвідування музеїв та виставок. Відомі художники
– Спорт у нашому житті
Письмо
 Практикуватись у написанні листів (особистих та офіційних) , есе, @- mail листів, записок. оголошень та вітальних листівок

9.З мистецтва, 10 клас Детальніше

Зміст програмного матеріалу
Т-1 (7 г). Мистецтво африканського культурного регіону
Т-2 (11 г). Мистецтво американського культурного регіону
Т-3 (13 г). Архітектура, скульптура й живопис Північної Америки
Т- 4 (11г) Мистецтво далекосхідного культурного регіону
Т- 5 (7 г) Мистецтво індійського культурного регіону
Т- 6 (5 г) Мистецтво арабо-мусульманського культурного регіону

10.З алгебри, 10 клас Детальніше

АЛГЕБРА І ПОЧАТКИ АНАЛІЗУ 10-й клас
(54 год. І семестр – 16 год, 1 год на тиждень,
ІІ семестр – 38 год, 2 год на тиждень, Резерв – 7 годин)

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів Зміст навчального матеріалу
Тема 1. ФУНКЦІЇ, ЇХНІ ВЛАСТИВОСТІ ТА ГРАФІКИ, 15 годин

Учень/учениця:
користується різними способами задання функцій;
знаходить область визначення функціональних залежностей; значення функцій при заданих значеннях аргументу і значення аргументу, за яких функція набуває даного значення;
встановлює  за графіком функції ії основні властивості;
встановлює властивості функцій;
обчислює та порівнює значення виразів, які містять степені з раціональними показниками, корені;
розпізнає та схематично зображує графіки степеневих функцій;
моделює реальні процеси за допомогою степеневих функцій.

 Числові функції та їх властивості.
Способи задання функцій. Парні та непарні функції.
Корінь n-го степеня. Арифметичний корінь n-го степеня, його властивості.
Степінь з раціональним показником, та його властивості
Степеневі функції, їхні властивості та графіки.
Тема 2. ТРИГОНОМЕТРИЧНІ ФУНКЦІЇ 18 годин

Учень/учениця:
вміє переходити від радіанної міри до градусної й навпаки;
встановлює відповідність між дійсними числами і точками на одиничному колі;
розпізнає і схематично будує графіки тригонометричних функцій;
ілюструє властивості тригонометричних функцій за допомогою графіків;
перетворює нескладні тригонометричні вирази;
застосовує тригонометричні функції до опису реальних процесів;
розв’язує найпростіші тригонометричні рівняння.

 Синус, косинус, тангенс, кута. Радіанне вимірювання кутів.
Тригонометрічні функції числового аргументу. Основні співвідношення між тригонометричними функціями одного аргументу. Формули зведення.
Періодичність функцій. Властивості та графіки тригонометричних функцій.
Формули додовання для тригонометричних функцій та наслідки з них.
Найпростіші тригонометричні рівняння.
Тема 3. ПОХІДНА ТА ЇЇ ЗАСТОСУВАННЯ 14 годин
Учень/учениця:
розуміє значення поняття похідної для опису реального процесів, зокрема механічного руху;
знаходить швидкість зміни велични в точці; кутовий коефіцієнт і кут нахилу дотичної до графіка функції в даній точці;
диференціює функції, використовуючи таблицю похідних і правила диференціювання;
застосовує похідну для знаходження проміжків монотонності і екстремумів функції, побудови графіків;
знаходить найбільше і найменше значення функції;
розв’язує нескладні прикладні задачі на знаходження найбільший і найменших значень реальних велечин.

Похідна функції, її геометричний і фізичний зміст.
Правила диференціювання.
Ознаки сталості функції. Достатні умови зростання й спадіння функції.
Екстремуми функції.
Застосування похідної до дослідження функцій та побудови їхніх графіків.
Найбільше і найменше значення функції на проміжку.

11.З геометрії, 10 клас Детальніше

Геометрія. 10-й клас
(51 год. І семестр – 32 год, 2 год на тиждень,
ІІ семестр – 19 год, 1 год на тиждень, Резерв – 7 годин)

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів Зміст навчального матеріалу
Тема 1. ПАРАЛЕЛЬНІСТЬ ПРЯМИХ І ПЛОЩИНУ У ПРОСТОРІ 17 годин

Учень/учениця:
називає основні поняття стереометрії;
розрізняє означувані та не означувані поняття, аксіоми та теореми;
формулює аксіоми стереометрії та наслідки з них;
застосовує аксіоми стереометрії та наслідки з них до розв’язання нескладних задач;
класифікує за певними ознаками взаємне розміщення прямих, прямих і площин, площин у просторі за кількістю їх спільних точок;
встановлює паралельність прямих, прямої та площини, двох площин;
з’ясовує, чи є дві прямі мимобіжними;
зображає фігури у просторі;
застосовує відношення паралельності між прямими і площинами у просторі  до опису відношень між об’єктами навколишнього світу.

 Основні поняття, аксіоми стереометрії та найпростіші наслідкі з них.
Взаємне розміщення прямих у просторі.
Паралельне проектування і його властивості. Зображення фігур у стереометрії. Паралельність прямої та площини. Пералельність площин.
Тема 2. ПЕРПЕНДИКУЛЯРНІСТЬ ПРЯМИХ І ПЛОЩИНИ У ПРОСТОРІ 17 годин
Учень/учениця:
встановлює та обгрунтовує перпендикулярність прямих, прямої та площини, двох площин;
формулює означеня кута між прямими, прямою та площиною, площинами; теорему про три перпендикуляри;
застосовує відношення між прямими і площинами у просторі, відстані і кути у просторі до опису об’єктів навколишнього світу;
розв’язує задачі на знаходження відстаней та кутів в просторі, зокрема практичного місту.		 Перпендикулярність прямих.
Перпендикулярність прямої і площини.
Теорема про три аерпендикуляри.
Перпендикулярність площини.
Двогранний кут.
Вимірювання відстаней у просторі: від точки до площини, від прямої до площини, між площинами. Вимірювання кутів у просторі: між прямими, між прямою і площиною, між площинами.

12.З біології та екології, 10 клас Детальніше

Очікувані результати навчання учня/учениці Зміст навчального матеріалу
Вступ (орієнтовно 4 год.)
Знаннєвий компонент
оперує термінами та поняттями:
– система, біосистема, екосистема, навколишнє середовище, сталий розвиток природи і суспільства;
називає:
– основні галузі застосування біологічних досліджень;
наводить приклади:
– біосистем різних рівнів;

характеризує:
– властивості живого: самооновлення, самовідтворення, саморегуляцію.

Діяльнісний компонент
розрізняє:
– – біосистеми різних рівнів організації

Ціннісний компонент
оцінює:
– важливість біологічних знань для розвитку людства.

 Міждисциплінарні зв’язки біології та екології.
Рівні організації біологічних систем та їхній взаємозв’язок.
Фундаментальні властивості живого.
Стратегія сталого розвитку природи і суспільства.
Тема 1. Біорізноманіття (орієнтовно 13 год.)
Знаннєвий компонент
оперує термінами та поняттями:
систематика, номенклатура, класифікація, філогенетична систематика, популяція, віруси, прокаріоти, еукаріоти;
називає:
– сучасні принципи наукової систематики;
– гіпотези походження вірусів;

– шляхи проникнення вірусів у клітини;

наводить приклади:
– вірусів, бактерій, одноклітинних еукаріотів, грибів, рослин, тварин;
характеризує:
– критерії виду;
– віруси, прокаріотичні організми, еукаріотичні організми.
Діяльнісний компонент:
складає:
– характеристику виду за видовими критеріями;
– порівняльну характеристику: вірусів, віроїдів, пріонів; архей та бактерій; одноклітинних і багатоклітинних еукаріотичних організмів;
класифікує:
– певні види грибів, рослин, тварин;
– визначає таксономічне положення виду в системі органічного світу.
– Ціннісний компонент

оцінює:
– важливість систематики для сучасних біологічних досліджень.

Систематика – наука про різноманітність організмів. Принципи наукової класифікації організмів.
Сучасні критерії виду.
Віруси, віроїди, пріони. Особливості їхньої організації та функціонування.
Гіпотези походження вірусів. Взаємодія вірусів з клітиною-хазяїном та їхній вплив на її функціонування. Роль вірусів в еволюції організмів. Використання вірусів у біологічних методах боротьби зі шкідливими видами.
Прокаріотичні організми: археї та бактерії. Особливості їхньої організації та функціонування.
Сучасні погляди на систему еукаріотичних організмів.
Біорізноманіття нашої планети як наслідок еволюції.
Лабораторні роботи
1. Визначення таксономічного положення виду в системі органічного світу (вид на вибір учителя).

Навчальний проект
1. Складання характеристики виду за видовими критеріями.
Тема 2. Обмін речовин і перетворення енергії (орієнтовно 15 год.)
Знаннєвий компонент
оперує термінами та поняттями:
обмін речовин/метаболізм, фермент, вітамін, дихання, автотрофи, гетеротрофи, хемотрофи, фототрофи, токсичні речовини;
називає:
– структури клітин, які забезпечують процеси метаболізму;
– критерії якості питної води;
наводить приклади:
– хвороб, пов’язаних з нестачею чи надлишком
надходження певних хімічних елементів, речовин;
характеризує:
– особливості енергетичного обміну клітин
автотрофних та гетеротрофних організмів;
– особливості знешкодження токсичних сполук в організмі людини;
– нейрогуморальну регуляцію метаболізму в організмі людини;

пояснює:
– єдність процесів синтезу і розщеплення речовин в організмі;
– роль АТФ у забезпеченні процесів метаболізму;
– роль ферментів у забезпеченні процесів метаболізму;
– роль окремих хімічних елементів, речовин в метаболізмі;
– необхідність знешкодження токсичних сполук в організмі людини.
Діяльнісний компонент
складає схеми:
– – обміну вуглеводів, ліпідів та білків в організмі людини, їхній взаємозв’язок;
порівнює:
– енергетичне і пластичне значення різних речовин.
Ціннісний компонент
висловлює судження:
– – щодо впливу на здоров’я людини різних речовин (корисних та шкідливих);
– оцінює:
– важливість якості питної води та раціонального харчування для збереження здоров’я.

Білки, нуклеїнові кислоти, вуглеводи, ліпіди: огляд будови й біологічної ролі.
Обмін речовин та енергії – основа функціонування біологічних систем. Особливості обміну речовин в автотрофних та гетеротрофних організмів.
Енергетичне забезпечення процесів метаболізму. Способи отримання енергії в різних груп автотрофних та гетеротрофних організмів. Роль процесів дихання в забезпеченні організмів енергією.
Структури клітин, які забезпечують процеси метаболізму.
Роль ферментів у забезпеченні процесів метаболізму клітини та цілісного організму.
Вітаміни, їх роль в обміні речовин.
Порушення обміну речовин (метаболізму), пов’язані з нестачею чи надлишком надходження певних хімічних елементів, речовин. Значення якості питної води для збереження здоров’я людини.
Раціональне харчування – основа нормального обміну речовин. Негативний вплив на метаболізм токсичних речовин. Знешкодження токсичних сполук в організмі людини. Нейрогуморальна регуляція процесів метаболізму.

Практичні роботи
1. Складання схем обміну вуглеводів, ліпідів та білків в організмі людини.
Тема 3. Спадковість і мінливість (орієнтовно 20 год.)
Знаннєвий компонент
оперує термінами та поняттями:
– ген, гени домінантні та рецесивні, геном, генотип, фен, фенотип, ознаки кількісні та якісні, моно-, ди- та полігібридне схрещування, реплікація, гени структурні та регуляторні, експресія генів, транскрипція, трансляція; гаплоїдний, диплоїдний та поліплоїдний набори хромосом; каріотип, гомо- та гетерогаметна стать; мутагени; мутації (геномні, хромосомні, точкові); генофонд популяцій;

називає:
– сучасні молекулярно-генетичні методи досліджень спадковості людини (секвенування генів, полімеразна ланцюгова реакція, застосування генетичних маркерів тощо);
– типи мутацій;
– причини спадкових хвороб і вад людини та хвороб людини зі спадковою схильністю;
наводить приклади:
– спадкової мінливості (комбінативної, мутаційної) людини;
– модифікаційної мінливості людини;

характеризує:
– типи успадкування ознак у людини (повне та неповне домінування, кодомінування; аутосомно-рецесивне та аутосомно-домінантне, зчеплене, зчеплене зі статтю);

– закономірності модифікаційної мінливості людини;

– типи мутацій людини;

– мутагенні фактори;

пояснює:
– застосування генетичних маркерів;
– явище зчепленого успадкування у людини;

– молекулярні механізми мінливості у людини;

– біологічні антимутаційні механізми;

Діяльнісний компонент
порівнює:
– моногенне та полігенне успадкування ознак у людини;
– спадкову та неспадкову мінливість людини;
розв’язує:
– типові задачі з генетики (моно- і дигібридне схрещування; повне та неповне домінування, кодомінування; успадкування зчеплене зі статтю);
визначає:
– можливі генотипи при даному фенотипі (та навпаки);
– за результатами схрещування: який ген домінантний (рецесивний); тип успадкування ознак;
складає:
– схеми родоводів;
робить висновки про:
– генотип людини як цілісну інтегровану систему.
Ціннісний компонент
обґрунтовує судження:
– щодо шкідливих звичок, як мутагенних чинників;
виявляє власне ставлення до:
– профілактики та терапії спадкових хвороб людини.

Основні поняття генетики. Закономірності спадковості. Гібридологічний аналіз: основні типи схрещувань та їхні наслідки.
Сучасні молекулярно-генетичні методи досліджень спадковості людини.
Організація спадкового матеріалу еукаріотичної клітини та його реалізація. Гени структурні та регуляторні. Регуляція активності генів в еукаріотичній клітині.
Каріотип людини та його особливості. Хромосомний аналіз як метод виявлення порушень у структурі каріотипу.
Сучасний стан досліджень геному людини. Моногенне та полігенне успадкування ознак у людини. Позахромосомна (цитоплазматична) спадковість у людини.
Закономірності мінливості (спадкової, неспадкової) людини.
Мутації та їхні властивості. Поняття про спонтанні мутації. Біологічні антимутаційні механізми. Захист геному людини від шкідливих мутагенних впливів.
Генетичний моніторинг в людських спільнотах.
Особливості генофонду людських спільнот та чинники, які впливають на їх формування. Закономірності розподілу алелів в популяціях.
Сучасні завдання медичної генетики. Спадкові хвороби і вади людини, хвороби людини зі спадковою схильністю, їхні причини. Методи діагностики та профілактики спадкових хвороб людини. Медико-генетичне консультування та його організація.

Лабораторні роботи
2. Вивчення закономірностей модифікаційної мінливості.

Практичні роботи
2. Розв’язування типових генетичних задач.

Проект: створення буклету, постеру, презентації, бук-трейлеру, скрайбу тощо
(один на вибір)
орієнтовні теми:
Генетичний моніторинг в людських спільнотах.
Скринінг-програми для новонародже-них.
Генотерапія та її перспективи.
Тема 4. Репродукція та розвиток (орієнтовно 12 год.)
Знаннєвий компонент
оперує термінами та поняттями:
– мітоз, мейоз, амітоз, регенерація, трансплантація, гаметогенез, запліднення, онтогенез, ембріональна індукція;
називає:
– гіпотези старіння;
наводить приклади:
– порушень клітинного циклу;
пояснює:
– значення регенерації;
– суть та біологічне значення запліднення.
характеризує:
– періоди ембріонального та постембріонального розвитку людини;
Діяльнісний компонент
складає порівняльну характеристику:
– статевих клітин людини;
– розвитку чоловічих і жіночих статевих клітин;
демонструє навички:
– роботи з мікроскопом.
Ціннісний компонент
оцінює:
– вплив позитивних і негативних чинників на ріст та розвиток людини;
– важливість профілактики онкологічних захворювань;
обґрунтовує судження про:
– вплив способу життя на формування людського організму та репродуктивне здоров’я;
– необхідність відповідального ставлення до планування родини.
виявляє власне ставлення щодо:
– трансплантації тканин та органів у людини, її перспектив;
– правил біологічної етики;
– біологічних і соціальних аспектів регуляції розмноження людини.		 Репродукція як механізм забезпечення безперервності існування видів.
Особливості процесів регенерації організму людини. Трансплантація тканин та органів у людини, її перспективи. Правила біологічної етики.
Ріст та розвиток клітин та фактори, які на нього впливають. Старіння та смерть клітин. Причини порушення клітинного циклу та їхні наслідки.
Поняття про онкогенні фактори та онкологічні захворювання. Профілактика онкологічних захворювань.
Статеві клітини. Особливості гаметогенезу у людини.
Суть та біологічне значення запліднення. Причини порушення процесів запліднення у людини. Особливості репродукції людини у зв’язку з її біосоціальною сутністю. Репродуктивне здоров’я. Сучасні можливості та перспективи репродуктивної медицини. Біологічні і соціальні аспекти регуляції розмноження у людини.
Ембріогенез людини. Взаємодія частин зародка, що розвивається (явище ембріональної індукції).
Чинники, здатні справляти позитивний і негативний вплив на процеси росту та розвитку людини.

Лабораторні роботи
3. Вивчення будови статевих клітин людини.
4. Вивчення етапів ембріогенезу.

13.З географії, 10 клас Детальніше

10 клас
СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА ГЕОГРАФІЯ СВІТУ
(52 год, 1,5 год на тиждень)

К-ть
г-н		 Зміст навчального матеріалу Державні вимоги до рівня загальноосвітньої
підготовки учнів
1 ВСТУП
Предмет соціально-економічної географії світу. Джерела географічних знань. Методи економіко-географічних досліджень		 Учень:
пояснює, що вивчає соціально-економічна географія світу;
визначає завдання курсу;
характеризує джерела географічних знань та методи економіко-географічних досліджень;
розпізнає питання або проблеми, які можна дослідити певним методом
20 Розділ І. ЗАГАЛЬНА ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА СВІТУ
4 Тема 1. Політична картина світу
Політична географія. Сучасна політична карта світу. Відмінність понять «країна», «держава», «залежна територія». Класифікація країн за формою правління. Форми адміністративно-територіального устрою. Відмінності федеративних держав.
Політичні та економічні системи країн. Типологія держав.
Етапи формування політичної карти світу.
Міжнародні організації, їх функціональний і просторовий розподіл. Загальнополітичні (ООН, Рада Європи, Європейський Парламент, ОБСЄ) та спеціальні (Європейський Союз, НАТО та ін.) організації		 Учень:
пояснює відмінність між поняттями «країна», «держава», «залежна територія»;
називає і характеризує основні форми державного устрою та правління країн світу;
характеризує особливості сучасної соціально-економічної типології країн світу, етапи формування політичної карти світу;
обґрунтовує: основні вектори зовнішньої політики України;
розуміє, що є предметом вивчення політичної географії;
готує повідомлення і робить узагальнення до теми на основі аналізу додаткових джерел географічних знань;
демонструє вміння аргументовано і чітко формулювати висновки, наводити докази, щодо віднесення країн до того чи іншого типу
4 Тема 2. Населення світу
Кількість населення. Відтворення населення. Демографічні процеси і демографічна політика.
Міграційні процеси і міграційна політика держав. Причини та проблеми зовнішніх міграційних потоків.
Мовний і етнічний склад населення. Найпоширеніші мовні сім’ї і групи.
Географія світових та національних релігій. Соціальна і професійна структура населення. Трудові ресурси. Проблеми зайнятості й безробіття.
Практична робота 1. Порівняльна оцінка трудових ресурсів і зайнятості населення в основних сферах господарства країн світу		 Учень:
називає кількість населення світу та окремих країн; найбільші за чисельністю народи та найпоширеніші мови, світові релігії;
характеризує типи відтворення, особливості вікового та статевого складу населення, напрямки основних міграційних потоків, структуру зайнятості населення та її відмінності за регіонами;
визначає співвідношення населення за регіонами світу;
пояснює значення понять «демографічна політика», «демографічний вибух», «урбанізація», «субурбанізація», «міграція», «мегалополіс»;
порівнює темпи, рівні, форми урбанізації країн та регіонів;
аналізує текстові, картографічні та статистичні матеріали з метою визначення рис і відмінностей у відтворенні, складі й розміщенні населення різних регіонів світу;
висловлює толерантне ставлення до соціальних явищ, релігій, традицій різних країн світу, вміє практично застосовувати їх в системі соціальних відносин;
вирішує доступні соціально- та економічно значущі проблемні завдання у ході розгляду питань міграції, зайнятості та безробіття населення;
бере участь у розв’язуванні дискусійних питань щодо сучасних демографічних проблем світу, висловлює переконливі аргументи, докази, приклади;
аналізує та структурує необхідну інформацію з різних джерел
4

Тема 3. Взаємодія суспільства і природи. Світові природні ресурси
Географічне середовище як сфера взаємодії суспільства і природи.
Світові природні ресурси. Ресурсозабезпеченість. Природокористування: раціональне і нераціональне. Географія світових природних ресурсів: мінеральних, земельних, лісових, водних, Світового океану, рекреаційних.

Практична робота 2. Порівняльна оцінка ресурсозабезпеченості двох окремих країн світу (за вибором)

 Учень:
називає види природних ресурсів;
характеризує поняття «географічне середовище», «навколишнє середовище», «антропосфера», «природокористування», «ресурсозабезпеченість»;
виявляє закономірності розміщення природних ресурсів;
порівнює співвідношення ресурсозабезпеченості в окремих країнах;
дає оцінку соціальним проблемам, що пов’язані з надмірним споживанням природних ресурсів, погіршенням стану навколишнього середовища
8

Тема 4. Світове господарство
Сучасне світове господарство. Міжнародний географічний поділ праці (МГПП). Етапи формування світового господарства. Галузева і територіальна структуру світового господарства. Промисловість. Географія основних галузей промисловості світу (енергетика, обробна та ін.)
Світове сільське господарство: значення, внутрішньогалузева структура, міжгалузеві зв’язки, аграрні відносини. Найбільші сільськогосподарські райони світу.
Географія світового транспорту.
Міжнародний туризм.
Всесвітні економічні відносини. Форми всесвітніх економічних відносин. Інтернаціоналізація, інтеграція, інформатизація та глобалізація як найважливіші тенденції розвитку світового господарства.

Дослідження (одне на вибір):
• Від науково-технічної революції до інформаційно-технологічної
• Транснаціональні корпорації (ТНК) та транснаціональні банки

 Учень:
називає етапи формування світового господарства, основні форми всесвітніх економічних відносин;
характеризує поняття «міжнародний географічний поділ праці», основні райони розміщення провідних галузей промисловості, головні сільськогосподарські райони світу, сучасні тенденції розвитку світового господарства та взаємовідносин між країнами;;
пояснює причини динаміки галузевої і територіальної структури господарства;
аналізує структуру світової економіки, співвідношення її секторів у ВВП і структурі зайнятості, наслідки економічних відносин між країнами та групами країн світ;
працює самостійно з картографічними і статистичними матеріалами;
робить висновки щодо розміщення провідних галузей промисловості світу, про тенденції розвитку транспорту, міжнародного туризму, напрями зовнішньоекономічних відносини;
розуміє роль ТНК у світовій економіці;
наводить приклади впливу глобалізації на власне життя;
пояснює вплив туризму на розвиток регіонів, наводить приклади світових пам’яток культури;
бере участь у дискусіях щодо сучасних тенденцій розвитку світового господарства та взаємовідносин між державами, захищає свою точку зору;
встановлює взаємозв’язки між окремими суспільними та економічними процесами, застосовує освоєні способи дії в нових ситуаціях, здійснює самоконтроль;
застосовує для розв’язування проблемних (нестандартних) задач інформаційні та телекомунікаційні технології
27 Розділ II. РЕГІОНИ ТА КРАЇНИ СВІТУ
11

Тема 1. Країни Європи
Загальна характеристика регіону, його склад. Населення, міста. Характеристика господарства країн та значення інтеграційних процесів у його формуванні.
Країни ЄС: особливості, проблеми, роль інтеграційних процесів.
ФРН. Географічне положення. Населення і міста. Особливості сучасного розвитку господарства .
Велика Британія. Особливості ЕГП, його вплив на розвиток країни. Населення, міста. Характерні риси розвитку економіки. Значення зовнішніх економічних зв’язків.
Франція. Особливості ЕГП. Населення і міста. Провідні галузі господарства.
Італія. Особливості ЕГП, його вплив на розвиток господарства. Населення, міста. Галузева структура господарства, її територіальні відмінності.
Держави-сусіди України (Білорусь, Молдова, Польща, Росія, Румунія, Словаччина, Угорщина). Особливості ЕГП країн. Населення, демографічні проблеми. Сучасний стан економіки країн. Галузева структура господарства, її територіальні відмінності. Зв’язки країн-сусідів з Україною.

Практична робота 3. Порівняльна характеристика промисловості ФРН і Франції, Великої Британії та Італії (за вибором)

Учень:
називає склад регіону;
характеризує особливості розміщення та формування населення країн та регіонів, урбанізаційні процеси;
обґрунтовує галузеву структуру господарства країн Європи;
складає комплексну суспільно-географічну характеристику країн регіону;
робить висновки щодо чинників високого індустріального розвитку країн Західної Європи;
аналізує особливості та проблеми країн ЄС, позитивні наслідки та ризики вступу України до ЄС;
оцінює роль ЄС у світі
6 Тема 2. Країни Азії
Загальний огляд. Склад регіону. Різноманітність країн. Особливості господарства. Роль країн Азії в світі. Регіон як перехрестя важливих морських комунікацій. Сув’язь важливих морських і сухопутних комунікацій у регіоні. Туризм.
Японія. ЕГП, історико-культурні особливості. Особливості населення. Роль науки і високих технологій в економіці. Галузева і територіальна структура господарства. Спеціалізація країни в світовому господарстві. Зовнішньоекономічні зв’язки.
Китай. Особливості розселення, демографічна політика і трудові ресурси. Економічна політика в країні. Галузева структура господарства, галузі міжнародної спеціалізації. Зовнішні економічні відносини. Територіальні відмінності.
Індія. Культурно-історичні особливості країни. Природні умови і ресурси. Розміщення населення і господарства. Роль країни в регіоні та в світі		 Учень:
називає особливості територіальної й галузевої структури господарства;
характеризує ресурсозабезпеченість окремих країн і регіонів Азії;
пояснює специфіку населення країн Азії, їх забезпеченість трудовими ресурсами;
вказує на основні риси сучасного стану та розвитку економіки країн Азії;
порівнює особливості господарства різних за рівнем економічного розвитку країн Азії;
оцінює роль країн Азії в світі;
знаходить, систематизує необхідну інформацію під час підготовки характеристики країн регіону;
використовує та аналізує графіки, діаграми, таблиці, картосхеми, що містять інформацію про країни регіону, висловлює власні судження та висновки
4

Тема 3. Країни Північної Америки
США. Найбільша за економічним потенціалом та політичним впливом країна сучасного світу. Населення: закономірності зростання, етнічний склад, трудові ресурси, соціальна структура суспільства. Українська діаспора США. Процеси урбанізації. Галузева та територіальна структура господарства, галузі міжнародної спеціалізації. Найбільші промислові та сільськогосподарські райони. Специфіка зовнішніх економічних відносин США.
Канада. ЕГП. Особливості розміщення населення. Українці в Канаді. Найбільші міські агломерації. Господарство. Роль країни в міжнародному географічному поділі праці.

Практична робота 4. Порівняльна характеристика господарства США та Канади

 Учень:
описує своєрідність ЕГП країн;
визначає темпи розвитку, особливості галузевої структури та територіальної організації господарства країн Північної Америки;
складає порівняльну характеристику галузевої структури і спеціалізації промисловості країн регіону та окремих регіонів у межах однієї країни;
пояснює роль США, Канади в міжнародному географічному поділі праці
2 Тема 4. Країни Латинської Америки
Центральна та Південна Америка. ЕГП та склад регіону. Політична карта, різноманітність країн. Особливості населення. Основні риси географії сільського господарства, промисловості, транспорту. Екологічні проблеми. Участь регіону в міжнародному географічному поділі праці		 Учень:
називає історико-політичні процеси, що відбуваються в регіоні;
характеризує забезпеченість окремих країн природними ресурсами, основні риси сучасного стану розвитку їх економіки;
аналізує: специфіку складу населення та системи розселення;
пропонує шляхи розв’язування екологічних проблем регіону
4 Тема 5. Країни Африки. Австралія та країни Океанії
Загальний огляд країн Африки. Склад регіону, різноманітність країн. Історія формування політичної карти. Характерні риси населення, типи розселення та урбанізації. Природно-ресурсний потенціал та його використання. Особливості територіальної та галузевої структури господарства країн Африки. Найбільші країни.
Австралія. Особливості розміщення населення, найбільші міські агломерації. Особливості економічного розвитку. Географія промисловості, сільського господарства, транспорту і ресурсів. Роль країни в МГПП. Зовнішні зв’язки.
Країни Океанії. Специфіка ЕГП. Нова Зеландія і острівні країни Тихоокеанського регіону. Політична карта. Етнічна карта регіону. Особливості розвитку малих острівних держав 		Учень:
називає найбільші країни, історико-географічні особливості розвитку країн Африки, Австралії та Океанії;
описує загальні риси ЕГП, населення, природно-ресурсного потенціалу країн регіонів;
визначає особливості галузевої структури, територіальної організації господарства та роль країн Африки, Австралії та Океанії в світі;
аналізує причини економічної відсталості та бідності багатьох країн Африки;
характеризує особливості господарства малих острівних держав;
розуміє роль провідних країн Африки на континенті та Австралії в Тихоокеанському регіоні
2 Узагальнення. Глобальні проблеми людства
  Поняття про глобальні проблеми людства (війни і миру, екологічну, сировинну й енергетичну, голоду, боротьби зі злочинністю, тероризмом, епідеміями). Роль світової громадськості у їх розв’язуванні Учень:
характеризує поняття «глобальні проблеми людства»;
аналізує сутність, причини виникнення, особливості кожної з глобальних проблем, можливі шляхи їх розв’язування;
оцінює наслідки прояву глобальних проблем на сучасному етапі розвитку суспільства;
оцінює роль світової громадськості у розв’язуванні глобальних проблем людства та пропонує власні оригінальні ідеї
2 РЕЗЕРВ ЧАСУ

14.З фізики, 10 клас Детальніше

Зародження й розвиток фізики як науки
Методи наукового пізнання. Фізичні величини та їх вимірювання. Невизначеності вимірювань
Скалярні та векторні величини
Основна задача механіки. Абетка кінематики
Швидкість руху. Середня та миттєва швидкості
Закони додавання переміщень і швидкостей
Рівноприскорений прямолінійний рух. Прискорення
Вільне падіння
Криволінійний рух під дією незмінної сили тяжіння
Рівномірний рух матеріальної точки по колу
Інерціальні системи відліку. Перший закон Ньютона
Сила. Маса. Другий та третій закони Ньютона  
Гравітаційне поле. Сила тяжіння. Перша космічна швидкість
Сила пружності. Вага тіла
Сила тертя
Рівновага тіл. Момент сили
Механічна робота. Кінетична енергія. Потужність
Потенціальна енергія. Закон збереження механічної енергії
Імпульс тіла. Реактивний рух. Пружне та непружне зіткнення
Рух рідини та газу. Підіймальна сила крила
Види механічних коливань
Математичний і пружинний маятники. Енергія коливань
Резонанс
Механічні хвилі
Звукові хвилі
Постулати теорії відносності. Релятивістський закон додавання Швидкостей
Наслідки постулатів спеціальної теорії відносності
Основні положення молекулярно-кінетичної теорії
Рух і взаємодія молекул
Основне рівняння МКТ ідеального газу
Температура. Температурна шкала Кельвіна
Рівняння стану ідеального газу. Ізопроцеси
Пароутворення та конденсація. Насичена та ненасичена пара. Кипіння
Вологість повітря. Точка роси
Поверхневий натяг рідини. Змочування. Капілярні явища
Будова та властивості твердих тіл. Анізотропія кристалів. Рідкі кристали
Механічні властивості твердих тіл
Внутрішня енергія. Способи зміни внутрішньої енергії
Робота в термодинаміці
Перший закон термодинаміки. Адіабатний процес
Принцип дії теплових двигунів. Холодильна машина
Абетка електростатики
Електричне поле. Розв’язування задач *
Робота з переміщення заряду в електростатичному полі. Потенціал
Провідники та діелектрики в електричному полі.
Електроємність. Конденсатори. Енергія зарядженого конденсатора

15.З хімії, 10 клас Детальніше

Очікувані результати навчання Зміст навчального матеріалу Практична частина
Повторення початкових понять про органічні речовини

Учень/учениця:
Знаннєвий компонент
     називає десять членів гомологічного ряду алканів (СН4 – С10Н22);
     розуміє належність речовин за їхнім складом до вуглеводнів, оксигеновмісних, нітрогеновмісних сполук. 
Діяльнісний компонент
     складає
     молекулярні, структурні і напівструктурні формули метану та дев’яти його гомологів (С2Н6 – С10Н22), етену, етину, метанолу, етанолу, гліцеролу, етанової та аміноетанової кислот;
     рівняння реакцій: горіння (повного окиснення) вуглеводнів; заміщення для метану (хлорування); приєднання для етену й етину (галогенування, гідрування); що описують хімічні властивості етанової кислоти (взаємодія з індикаторами, металами, лугами, солями з точки зору електролітичної дисоціації).
Ціннісний компонент
     обґрунтовує
застосування метану, етану, етену, етину, метанолу, етанолу, гліцеролу, етанової кислоти;
роль органічних сполук у живій природі;
     оцінює вплив на здоров’я і довкілля окремих органічних речовин;
     висловлює судження щодо необхідності знань про органічні сполуки для їх безпечного застосування.

 Склад, властивості, застосування окремих представників вуглеводнів (метан, етан, етен, етин), оксигеновмісних (метанол, етанол, гліцерол, етанова кислота) і нітрогеновмісних (аміноетанова кислота) органічних речовин.  
Тема 1. Теорія будови органічних сполук

Учень/учениця:
Знаннєвий компонент
     пояснює
     суть явища ізомерії;
     залежність властивостей речовин від складу і будови їхніх молекул на основі положень теорії будови органічних сполук;
     наводить приклади органічних сполук із простими, подвійними, потрійними карбон-карбоновими зв’язками.
Діяльнісний компонент
     розрізняє
     органічні сполуки за якісним складом: вуглеводні, оксигено- і нітрогеновмісні речовини;
     простий, подвійний, потрійний карбон-карбонові зв’язки;
     характеризує суть теорії будови органічних сполук;
     розв’язує задачі на виведення молекулярної формули речовини за масовими частками елементів, обґрунтовуючи обраний спосіб розв’язання.
Ціннісний компонент
     усвідомлює необхідність знання властивостей речовини для встановлення її впливу на власне здоров’я і довкілля;
     висловлює судження про значення теорії будови органічних сполук для розвитку органічної хімії;
     робить висновки про багатоманітність органічних сполук на основі теорії хімічної будови.

      Теорія будови органічних сполук. Залежність властивостей речовин від складу і хімічної будови молекул. Поняття про явище ізомерії та ізомери.
     Ковалентні карбон-карбонові зв’язки у молекулах органічних сполук: простий, подвійний, потрійний.
     Класифікація органічних сполук.		 Розрахункові задачі
1. Виведення молекулярної формули речовини за масовими частками елементів.
Демонстрації
1. Моделі молекул органічних сполук (у тому числі 3D-проектування ).
2. Моделі молекул ізомерів (у тому числі 3D-проектування).
Навчальні проекти
1. Ізомери у природі.
2. Історія створення та розвитку теорії будови органічних сполук.
3. 3D-моделі молекул органічних сполук.
     Наскрізні змістові лінії
Екологічна безпека і сталий розвиток.
     Залежність властивостей речовин від складу і хімічної будови молекул.
Підприємливість і фінансова грамотність.
     Залежність властивостей речовин від складу і хімічної будови молекул.
     Розв’язування розрахункових задач на виведення молекулярної формули речовини за масовими частками елементів.
Тема 2. Вуглеводні

Учень/учениця:
Знаннєвий компонент
     називає
алкани, алкени і алкіни за систематичною номенклатурою;
загальні формули алканів, алкенів, алкінів;
фізичні властивості бензену;
     пояснює суть структурної ізомерії вуглеводнів;
     розпізнає структурні ізомери певної речовини;
     наводить приклади
     насичених, ненасичених й ароматичних вуглеводнів;
     структурних формул ізомерів алканів, алкенів і алкінів.
Діяльнісний компонент
     розрізняє вуглеводні різних гомологічних рядів;
     складає
     на основі загальної формули молекулярні формули вуглеводнів певного гомологічного ряду;
     молекулярну і структурну формули бензену;
     структурні формули алканів, алкенів і алкінів;
     структурні формули ізомерів алканів, алкенів і алкінів за молекулярною формулою сполуки;
     рівняння реакцій, які описують хімічні властивості алканів (термічний розклад, ізомеризація, галогенування), етену і етину (часткове окиснення, приєднання галогеноводнів, гідратація), бензену (горіння, галогенування, гідрування), одержання алканів (гідрування алкенів, алкінів), етену (дегідрування етану), етину (дегідрування етану, етену, гідроліз кальцій ацетиленіду), бензену (із етину, дегідрування н-гексану);
     класифікує
вуглеводні різних гомологічних рядів, порівнює їхні будову і властивості;
     характеризує
хімічні властивості алканів, етену та етину, бензену, способи одержання їх;
     установлює
зв’язки між складом, будовою, властивостями, зберіганням, транспортуванням і застосуванням вуглеводнів та їхнім впливом на довкілля;
взаємозв’язки між гомологічними рядами вуглеводнів;
     дотримується
правил безпечного поводження з вуглеводнями і їхніми похідними у побуті;
     розв’язує задачі
на виведення молекулярної формули речовини за загальною формулою гомологічного ряду та густиною або відносною густиною;
масою, об’ємом або кількістю речовини реагентів або продуктів реакції, обґрунтовуючи обраний спосіб розв’язання.
Ціннісний компонент
     робить висновки щодо властивостей речовин на підставі їхньої будови і про будову речовин на підставі їхніх властивостей;
     усвідомлює необхідність збереження довкілля під час одержання і застосування вуглеводнів;
     обґрунтовує застосування вуглеводнів їхніми властивостями;
     оцінює
     пожежну небезпечність вуглеводнів;
     екологічні наслідки порушення технологій добування і застосування вуглеводнів та їхніх похідних;
     висловлює судження про значення засобів захисту рослин і їхній вплив на здоров’я людей та довкілля за їх неправильного використання.

      Класифікація вуглеводнів.
     Алкани. Загальна формула алканів, структурна ізомерія, систематична номенклатура.
     Хімічні властивості алканів.
     Алкени і алкіни. Загальні та молекулярні формули алкенів і алкінів, структурна ізомерія, систематична номенклатура.
     Хімічні властивості етену та етину.
     Арени. Бензен: молекулярна і структурна формули, фізичні властивості.
     Хімічні властивості бензену.
     Методи одержання алканів, етену, етину, бензену. Застосування вуглеводнів.		 Розрахункові задачі
2. Виведення молекулярної формули речовини за загальною формулою гомологічного ряду та густиною або відносною густиною.
3. Виведення молекулярної формули речовини за масою, об’ємом або кількістю речовини реагентів або продуктів реакції.
Демонстрації
3. Відношення насичених вуглеводнів до лугів, кислот.
Навчальні проекти
4. Октанове число та якість бензину.
5. Цетанове число дизельного палива.
6. Ароматичні сполуки навколо нас.
7. Смог як хімічне явище.
8. Коксування вугілля: продукти та їх використання.
9. Біогаз.
10. Вплив на довкілля вуглеводнів та їхніх похідних.
     Наскрізні змістові лінії
 Громадянська відповідальність. Здоров’я і безпека. Екологічна безпека і сталий розвиток
     Значення засобів захисту рослин і їхній вплив на здоров’я людей та довкілля за їх неправильного використання.
     Забезпечення збереження довкілля під час одержання, зберігання, транспортування і застосування вуглеводнів та їхніх похідних
 Підприємливість і фінансова грамотність
     Одержання алканів, етену, етину, бензену, їх застосування.
     Взаємозв’язок між вуглеводнями.
     Розв’язування розрахункових задач на виведення молекулярної формули речовини за загальною формулою гомологічного ряду та густиною або відносною густиною; за масою, об’ємом або кількістю речовини реагентів або продуктів реакції.
Тема 3. Оксигеновмісні органічні сполуки

Учень/учениця:
Знаннєвий компонент
     називає
     загальні формули та характеристичні (функціональні) групи спиртів, альдегідів, карбонових кислот, естерів;
     за систематичною номенклатурою спирти, альдегіди, насичені одноосновні карбонові кислоти, естери;
     пояснює
     вплив характеристичної (функціональної) групи на фізичні і хімічні властивості оксигеновмісних органічних сполук;
     водневого зв’язку на фізичні властивості оксигеновмісних органічних сполук;
     наводить приклади
     спиртів, альдегідів, насичених одноосновних карбонових кислот, естерів, жирів, вуглеводів і їхні тривіальні назви;
     поширення оксигеновмісних органічних сполук у природі і харчових продуктах.
Діяльнісний компонент
     розрізняє
     насичені й ненасичені жири;
     моно-, ди-, полісахариди; реакції естерифікації;
     класифікує
     оксигеновмісні органічні сполуки за характеристичними групами;
    складає
    молекулярні і структурні формули спиртів, фенолу, альдегідів, насичених одноосновних карбонових кислот, естерів, жирів, вуглеводів (за назвами і загальними формулами відповідних гомологічних рядів);
     рівняння реакцій, які описують хімічні властивості насичених одноатомних спиртів (повне і часткове окиснення, дегідратація, взаємодія з лужними металами, гідроген галогенідами), гліцеролу (повне окиснення, взаємодія з лужними металами), фенолу (взаємодія з лужними металами, лугами, бромною водою), етаналю (часткове окиснення і відновлення), одноосновних карбонових кислот (взаємодія з індикаторами, металами, лугами, солями, спиртами), естерів (гідроліз), жирів (гідрування та лужний гідроліз), глюкози (часткове окиснення, відновлення воднем, бродіння спиртове і молочнокисле), сахарози, крохмалю і целюлози (молекулярні рівняння гідролізу), одержання етанолу (гідратація етену, бродіння глюкози), етаналю (гідратація етину, окиснення етанолу), етанової кислоти (окиснення етаналю, етанолу), фотосинтезу, утворення сахарози, крохмалю і целюлози у природі;
    порівнює
     будову і властивості сполук з різними характеристичними групами, одноатомних спиртів і фенолу, крохмалю і целюлози;
     хімічні властивості насичених одноосновних карбонових і неорганічних кислот; властивості натуральних і штучних волокон;
     характеризує
     хімічні властивості одноатомних насичених спиртів, етаналю, насичених одноосновних карбонових кислот, естерів, жирів, вуглеводів;
     способи одержання етанолу, етаналю, етанової кислоти, глюкози, сахарози, крохмалю і целюлози;
     прогнозує
хімічні властивості оксигеновмісних органічних сполук на основі знань про властивості характеристичних (функціональних) груп;
     установлює
     причинно-наслідкові зв’язки між складом, будовою, властивостями, застосуванням і впливом на довкілля оксигеновмісних органічних сполук;
     генетичні зв’язки між оксигеновмісними органічними сполуками;
     виявляє
     наявність альдегідів, карбонових кислот, глюкози;
     дотримується правил
     безпечного поводження з органічними речовинами;
     обчислює
     за хімічними рівняннями кількість речовини, масу або об’єм за кількістю речовини, масою або об’ємом реагенту, що містить певну частку домішок, обґрунтовуючи обраний спосіб розв’язання;
     розв’язує
     експериментальні задачі, обґрунтовуючи обраний спосіб розв’язання.
Ціннісний компонент
     робить висновки
     щодо властивостей оксигеновмісних органічних речовин на підставі їхньої будови і про будову оксигеновмісних речовин на підставі їхніх властивостей; на основі спостережень;
     усвідомлює
     взаємозв’язок складу, будови, властивостей, застосування оксигеновмісних органічних речовин і їхнього впливу на довкілля;
     необхідність охорони довкілля від промислових відходів, що містять фенол;
     висловлює судження
     щодо впливу продуктів органічного синтезу на здоров’я людини та екологічний стан довкілля;
     розв’язує проблему
     власного раціонального харчування на основі знань про жири і вуглеводи;
     оцінює
     біологічне значення жирів і вуглеводів для харчування людини;
     раціональне співвідношення вживання рослинних та тваринних жирів, перевагу одягу з натуральних тканин;
     безпечність органічних речовин і приймає обґрунтоване рішення щодо їхнього використання.

      Спирти. Поняття про характеристичну (функціональну) групу. Гідроксильна характеристична (функціональна) група. Насичені одноатомні спирти: загальна та структурні формули, ізомерія (пропанолів і бутанолів), систематична номенклатура. Водневий зв’язок, його вплив на фізичні властивості спиртів.
     Хімічні властивості насичених одноатомних спиртів. Одержання етанолу.
     Поняття про багатоатомні спирти на прикладі гліцеролу, його хімічні властивості.
     Фенол: склад і будова молекули, фізичні та хімічні властивості.
     Альдегіди. Склад, будова молекул альдегідів. Альдегідна характеристич-на (функціональна) група. Загальна та структурні формули, систематична номенклатура і фізичні властивості альдегідів.
     Хімічні властивості етаналю, його одержання.
     Карбонові кислоти, їх поширення в природі та класифікація. Карбоксильна характеристична (функціональна) група. Склад, будова молекул насичених одноосновних карбонових кислот, їхня загальна та структурні формули, ізомерія, систематична номенклатура і фізичні властивості.
     Хімічні властивості насичених одноосновних карбонових кислот. Реакція естерифікації.
     Одержання етанової кислоти.
     Естери, загальна та структурні формули, систематична номенклатура, фізичні властивості. Гідроліз естерів.
     Жири як представники естерів. Класифікація жирів, їхні хімічні властивості.
     Вуглеводи. Класифікація вуглеводів, їх утворення й поширення у природі.
     Глюкоза: молекулярна формула та її відкрита форма. Хімічні властивості глюкози.
     Сахароза, крохмаль і целюлоза: молекулярні формули, гідроліз		 Розрахункові задачі
4. Обчислення за хімічними рівняннями кількості речовини, маси або об’єму за кількістю речовини, масою або об’ємом реагенту, що містить певну частку домішок.
Демонстрації
4. Окиснення етанолу до етаналю.
5. Окиснення метаналю (етаналю) амоніачним розчином арґентум(І) оксиду (віртуально).
6. Окиснення метаналю (етаналю) свіжоодержаним купрум(ІІ) гідроксидом (віртуально).
7. Ознайомлення зі зразками естерів.
8. Відношення жирів до води та органічних розчинників.
9. Доведення ненасиченого характеру рідких жирів (віртуально).
10. Окиснення глюкози амоніачним розчином арґентум(І) оксиду (за відсутності реагентів – віртуально).
Лабораторні досліди
1. Виявлення органічних кислот у харчових продуктах.
2. Окиснення глюкози свіжоодержаним купрум(ІІ) гідроксидом.
Практичні роботи
1. Розв’язування експеримен-тальних задач.
Навчальні проекти
11. Екологічна безпечність застосування і одержання фенолу.
12. Виявлення фенолу в екстракті зеленого чаю або гуаші.
13. Вуглеводи у харчових продуктах: виявлення і біологічне значення.
14. Натуральні волокна рослинного походження: їхні властивості, дія на організм людини, застосування.
15. Штучні волокна: їхнє застосування у побуті та промисловості.
16. Етери та естери в косметиці.
17. Біодизельне пальне.
     Наскрізні змістові лінії
Громадянська відповідальність
     Одержання етанолу, етаналю.
Здоров’я і безпека. Екологічна безпека і сталий розвиток
     Біологічне значення жирів і вуглеводів для харчування людини.
Підприємливість і фінансова грамотність.
     Одержання етанолу, етаналю.
     Реакція естерифікації.
     Обчислення за хімічними рівняннями кількості речовини, маси або об’єму за кількістю речовини, масою або об’ємом реагенту, що містить певну частку домішок.
Тема 4. Нітрогеновмісні органічні сполуки
Учень/учениця:
Знаннєвий компонент
     називає
     загальні формули та характеристичні (функціональні) групи амінів та амінокислот;
     пояснює
     структурні формули амінів та амінокислот; амфотерність амінокислот;
     зміст понять: характеристична (функціональна) аміногрупа, пептидна група, поліпептид;
     наводить приклади
     амінів, амінокислот, білків.
Діяльнісний компонент
     розрізняє
     насичені й ароматичні аміни;
     складає
     молекулярні та структурні формули амінів та амінокислот за назвами і загальними формулами;
     рівняння реакцій, які описують хімічні властивості метанаміну (горіння, взаємодія з водою і хлоридною кислотою), аніліну (взаємодія з хлоридною кислотою, бромною водою), аміноетанової кислоти (взаємодія з натрій гідроксидом, хлоридною кислотою, утворення дипептиду) та одержання аніліну (відновлення нітробензену);
     класифікує
нітрогеновмісні органічні сполуки за характеристичними (функціональними) групами;
     прогнозує
     хімічні властивості амінокислот, зумовлені особливостями будови їхніх молекул;
характеризує
хімічні властивості метанаміну, аніліну, аміноетанової кислоти і білків (гідроліз, кольорові реакції);
     біологічну роль амінокислот, білків;
     установлює
     причинно-наслідкові зв’язки між складом, будовою, властивостями нітрогеновмісних органічних сполук;
     дотримується правил безпечного поводження з органічними речовинами.
Ціннісний компонент
     усвідомлює
     вплив аніліну та його похідних (вогненебезпечність, подразливість, отруйність) на довкілля та організм людини;
     висловлює судження
     про вплив окремих нітрогеновмісних органічних сполук на організм людини;
     обґрунтовує
     застосування речовин їхніми властивостями;
     оцінює
     біологічне значення амінокислот і білків;
     розв’язує проблему
     власного раціонального харчування на основі знань про білки;
     робить висновки
     про властивості амінів, амінокислот та білків, виходячи з будови молекул речовин, і про будову речовин, виходячи з їхніх властивостей; на основі спостережень.

 

 

      Насичені й ароматичні аміни: склад і будова молекул, назви найпростіших за складом сполук. Будова аміногрупи.
     Аміни як органічні основи. Хімічні властивості метанаміну, аніліну. Одержання аніліну.
     Амінокислоти: склад і будова молекул, загальні і структурні формули, характеристичні (функціо-нальні) групи, систематична номенклатура. Пептидна група. Хімічні властивості аміноетанової кислоти. Пептиди.
     Білки як високомолекулярні сполуки. Хімічні властивості білків (без запису рівнянь реакцій).		 Демонстрації
11. Взаємодія аніліну з хлоридною кислотою (віртуально).
12. Взаємодія аніліну з бромною водою (віртуально).
Лабораторні досліди
3. Біуретова реакція.
4. Ксантопротеїнова реакція.
Навчальні проекти
19. Натуральні волокна тваринного походження: їхні властивості, дія на організм людини, застосування.
20. Анілін – основа для виробництва барвників.
21. Синтез білків.
22. Збалансоване харчування – запорука здорового життя.
23. Виведення плям органічного походження.
     Наскрізні змістові лінії
Здоров’я і безпека. Громадянська відповідальність. Екологічна безпека і сталий розвиток.
Підприємливість і фінансова грамотність
     Одержання аніліну.
Тема 5. Синтетичні високомолекулярні речовини і полімерні матеріали на їх основі
Учень/учениця:
Знаннєвий компонент
     пояснює
     суть поняття полімер;
     реакцій полімеризації і поліконденсації як способів добування полімерів;
     наводить приклади
     синтетичних високомолекулярних речовин і полімерних матеріалів на їх основі;
     рівнянь реакцій полімеризації і поліконденсації.
Діяльнісний компонент
     розрізняє
     реакції полімеризації і поліконденсації; пластмаси, каучуки, гуму та синтетичні волокна;
     описує
     властивості полімерних матеріалів;
     порівнює
     природні, штучні і синтетичні волокна, пластмаси;
     установлює
     причинно-наслідкові зв’язки між складом, будовою, властивостями та застосуванням полімерів;
     дотримується
правил безпечного поводження з синтетичними матеріалами.
Ціннісний компонент
     обґрунтовує
     значення полімерів у створенні нових матеріалів та синтетичних волокон.		      Синтетичні високомолекулярні речовини. Полімери. Реакції полімеризації і поліконденсації. Пластмаси. Каучуки, гума. Найпоширеніші полімери та сфери їхнього використання.
     Вплив полімерних матеріалів на здоров’я людини і довкілля. Проблеми утилізації полімерів і пластмас в контексті сталого розвитку суспільства.
     Синтетичні волокна: фізичні властивості і застосування.		 Демонстрації
13. Зразки пластмас, каучуків, гуми, синтетичних волокон.
Навчальні проекти
24. Синтетичні волокна: їх значення, застосування у побуті та промисловості.
25. Рециклінг як єдиний цивілізований спосіб утилізації твердих побутових відходів.
26. Переробка побутових відходів в Україні та розвинених країнах світу.
27. Перспективи одержання і застосування полімерів із
наперед заданими властивостями.
28. Дослідження маркування виробів із полімерних матеріалів і пластмас.
29. Виготовлення виробів із пластикових пляшок.
     Наскрізні змістові лінії
Здоров’я і безпека. Екологічна безпека і сталий розвиток.
     Найпоширеніші полімери та сфери їхнього використання.
     Вплив полімерних матеріалів на здоров’я людини і довкілля.
     Проблеми утилізації полімерів і пластмас в контексті сталого розвитку суспільства.
Громадянська відповідальність.
     Вплив полімерних матеріалів на здоров’я людини і довкілля.
     Проблеми утилізації полімерів і пластмас в контексті сталого розвитку суспільства.
Підприємливість і фінансова грамотність
     Найпоширеніші полімери та сфери їхнього використання.
Тема 6. Багатоманітність та зв’язки між класами органічних речовин
Учень/учениця:
Знаннєвий компонент
     пояснює
     причини багатоманітності органічних речовин;
     наводить приклади
     гомологів та ізомерів;
     сполук із простими і кратними зв’язками;
     сполук з різними характеристичними (функціональними) групами;
     природних та синтетичних біологічно активних речовин.
Діяльнісний компонент
     розрізняє
     органічні сполуки за належністю до відповідних гомологічних рядів;
     складає
     рівняння реакцій, які характеризують генетичні зв’язки органічних сполук;
     досліджує
     наявність органічних кислот у продуктах харчування за допомогою індикаторів;
     установлює
     зв’язки між класами органічних сполук;
     використовує
     знання про органічні сполуки для пояснення їх різноманітності;
     дотримується правил
     безпечного поводження з органічними речовинами.
Ціннісний компонент
     усвідомлює
     необхідність знання властивостей речовини для встановлення її впливу на власне здоров’я і довкілля;
     роль органічної хімії у розв’язуванні сировинної, енергетичної, продовольчої проблем, створенні нових матеріалів;
     оцінює
     значення біологічно активних речовин для організму людини;
     популяризує
     хімічні знання;
     усвідомлює
     право на власний вибір і прийняття рішення;
     відповідальність за збереження довкілля від шкідливих викидів;
    висловлює судження
    про можливості використання органічних сполук залежно від їхніх властивостей;
     обґрунтовує
     значення органічних речовин у створенні нових матеріалів;
     робить висновки
     про важливість знань про органічні сполуки.

 

      Зв’язки між класами органічних речовин.
     Загальні поняття про біологічно активні речовини (вітаміни, ферменти).
     Роль органічної хімії у розв’язуванні сировинної, енергетич-ної, продовольчої проблем, створенні нових матеріалів.		 Навчальні проекти
30. Найважливіші хімічні виробництва органічної хімії в Україні.
31. Доцільність та шкідливість біологічно активних добавок.
Громадянська відповідальність. Здоров’я і безпека. Екологічна безпека і сталий розвиток. Підприємливість і фінансова грамотність
     Біологічно активні речовини.
     Роль органічної хімії у розв’язуванні сировинної, енергетичної, продовольчої проблем, створенні нових матеріалів.

16.З інформатики, 10 клас Детальніше

(До підручника «Інформатика 10(11) клас»)
Автори: Ривкінд Й. Я., Лисенко Т. І., Чернікова Л. А., Шакотько В. В.
за навчальною програмою 2018 року
Навчальна програма з інформатики (рівень стандарту) для 10-11 класів загальноосвітніх шкіл, затверджена Наказом Міністерства освіти і науки № 1407 від 23 жовтня 2017 року

Тема 1. Інформаційні технології в суспільстві
Інформація, повідомлення, дані, інформаційні процеси, інформаційні системи як важливі складники й ознаки сучасного суспільства. Сучасні інформаційні технології та системи. Людина в інформаційному суспільстві.
Проблеми інформаційної безпеки. Загрози при роботі в Інтернеті і їх уникнення.
Навчання в Інтернеті. Професії майбутнього – аналіз тенденцій на ринку праці. Роль інформаційних технологій в роботі сучасного працівника.
Комп’ютерно-орієнтовані засоби планування, виконання і прогнозування результатів навчальної, дослідницької і практичної діяльності.
Інтернет-маркетинг та інтернет-банкінг. Системи електронного урядування.
Поняття про штучний інтелект, інтернет речей, Smart-технології та технології колективного інтелекту.
Тема 2. Моделі і моделювання. Аналіз та візуалізація даних
Комп’ютерне моделювання об’єктів і процесів. Комп’ютерний експеримент.
Основи статистичного аналізу даних. Ряди даних. Обчислення основних статистичних характеристик вибірки.
Візуалізація рядів і трендів даних.
Інфографіка.
Програмні засоби для складних обчислень, аналізу даних та фінансових розрахунків.
Програмні засоби для складних обчислень, аналізу даних та фінансових розрахунків.
Розв’язування оптимізаційних задач.
Розв’язування рівнянь, систем рівнянь.
Розв’язання задач з різних предметних галузей.
Тема 3. Системи керування базами даних
Поняття бази даних.
Поняття систем керування базами даних, їх призначення.
Реляційні бази даних, їхні об’єкти.
Ключі й зовнішні ключі. Зв’язки між записами і таблицями. Визначення типу зв’язку.
Створення таблиць.
Введення і редагування даних різних типів.
Впорядкування, пошук і фільтрування даних.
Впорядкування, пошук і фільтрування даних.
Запити на вибірку даних.
Запити на вибірку даних.
Тема 4. Мультимедійні та гіпертекстові документи
Технології опрацювання мультимедійних даних. Роль електронних медійних засобів в житті людини.
Поняття про мову розмічання гіпертекстового документа.
Системи керування вмістом для веб-ресурсів. Етапи створення веб-сайтів.
Створення та адміністрування сайту.
Ергономіка розміщення відомостей на веб-сторінці.
Поняття пошукової оптимізації та просування веб-сайтів.
Тема 5. Тривимірна графіка
 Тривимірна графіка. Основні поняття тривимірної графіки. Моделювання
 Класифікація програм для роботи з тривимірною графікою. Тривимірна система координат. Проекції на площину.
 Сцена, об’єкти та їх елементи. Матеріали. Текстури. Освітлення та камери. Рендеринг.
Тема 6. Створення простих тривимірних об’єктів
 Інтерфейс середовища. Вікно вигляду.
 Навігація в 3D-просторі. Напрямки перегляду.
 Об’єктний режим. Виділення об’єктів. Переміщення об’єктів. Обертання об’єктів, їх масштабування. Створення дублікатів. Створення тривимірних об’єктів з використанням простих форм.
Тема 7. Створення та редагування тривимірних об’єктів неправильної форми
 Робота з об’єктами у редакторі тривимірної графіки. Використання модифікаторів для маніпуляції об’єктами. Редагування об’єкта: вершини, ребра грані. Інструменти для редагування.
Меш-об’єкти. Об’єднання меш-об’єктів
 Видавлювання (Extrude)
 Subdivide – розділення. Фаска (Bevel)
 Модифікатори. Булеві операції. Модифікатор Mirror (дзеркало). Згладжування
 Робота з текстом
 Модифікатор Screw (закручування), Warp. Обертання і обертання з дублюванням. Зв’язування об’єктів способом “батько-нащадок”(Parenting). Симетричне моделювання.
 Створення моделей на основі сплайнів. Лофтинг (Loft)
Тема 8. Матеріали і текстури
 Основні налаштування матеріалів
 Створення тривимірних об’єктів. Модифікатор Screw (закручування)
 Створення тривимірних об’єктів
 Створення тривимірних об’єктів
 Створення тривимірних об’єктів. Модифікатор Warp. Шум (Noise).
 Основні налаштування текстур. Використання Jpeg зображення в якості текстур.
Створення тривимірних об’єктів. Інструмент Spin
 Редактор текстурних координат (UV-редактор) і вибір граней. Створення карти модифікування структури
 Сцена, освітлення та камери в тривимірній графіці. Освітлення. Типи джерел світла. Опції і налаштування камер. Стеження камери
Тема 9. Тривимірна анімація
 Анімація без деформації об’єктів. Ключові кадри
 Анімація з деформацією
Анімація вздовж шляху
 Анімація вздовж шляху
 Анімація з деформацією
 Анімація з деформацією
 Анімація персонажів. Арматурний об’єкт. “Одягання” скелета (Skinning). Графічний розподіл вагомостей (Weight Painting). Режим пози (Posemode).
 Анімація з деформацією
Анімація з деформацією
 Анімація персонажів
Візуалізація. Рендеринг по частинах. Панорамний рендеринг.
Панорамний рендеринг.

17.З захисту України, 10 клас Детальніше

Тематичний план № 1 Зміст навчального матеріалу та очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів

Очікувані результати навчальнопізнавальної діяльності учнів Зміст навчального матеріалу
1 2
Вступне заняття

Знанневий компонент Учень (учениця):
розуміє роль і місце військово-патріотичниого виховання у системі патріотичного виховання молоді; 
характеризує вимоги Констітуції України щодо захисту України, свої обов’язки у разі винекнення загрози сувернітету та територіальної цілісності України, поняття “Захист національної безпеки держави”; розуміє значення предмета занять.
Ціннісний компонент
виконує обов’язки та правила поведінки учнів на заняттях

Військово-патріотичне виховання – складова національно-патріотичного виховання молоді.

Підготовка до захисту України – обов’язок кожного громадянина
Розділ І. Основи національної безпеки України 
Знаннєвий компонент
характеризує механізми і моделі системи світової колективної безпеки
визначає: основні положення Воєнної доктрини України та Стратегії національної безпеки України
називає: Структуру воєнної організації держави та її керівництво, ключові компоненти національного спротиву: характеризує: Воєнну доктрину України.
розуміє проблематику національних інтересів та загроз українській державі; доцільність військового співробітництва з метою досягнення безпеки країни; готовність Збройних Сил України до сучасних воєнних загроз та викликів та в умовах «гібридної війни».
розуміє принципи діяльності під час проведення гуманітарних операцій; поняття, «національний спротив» та «територіальна оборона»
обґрунтовує участь України в миротворчих операціях;
характеризує формати відносин Україна – НАТО та структурами європейської системи колективної безпеки.
має уявлення про діяльність НАТО, про методи протидії дезінформації щодо військових злочинів, військових здобутків противника, небезпеки техногенних і природних катастроф.
розуміє перспективи та переваги вступу України в НАТО
знає алгоритм дій у разі втрати мобільного та інтернет зв’язку. 		Система світової колективної безпеки.
Поняття національної безпеки держави. Система національної безпеки України. Поняття «гібридна війна».
Структура воєнної організації держави та її керівництво.
Національні інтереси України та загрози національній безпеці. Воєнна доктрина України
Розвиток національних Збройних Сил та інших військових формувань України – необхідна умова забезпечення могутності української держави.
Міжнародне військове співробітництво та участь збройних формувань України в миротворчих місіях ООН. Формати відносин Україна – НАТО та зі структурами європейської системи колективної безпеки. Перспективи вступу України в НАТО.
Правові та організаційні засади національного спротиву, основи його підготовки та ведення, завдання та повноваження сил безпеки та сил оборони з питань національного спротиву.
Стратегія та тактика інформаційної війни. Кібербезпека. Сучасні інноваційні засоби ведення гібридних війн. Правила поводження в умовах інформаційної блокади. Цифрові права та цифрова грамотність. Безпека онлайн-спілкування. Безпека онлайн-листування. Онлайн безпека у соціальних мережах. Онлайн безпека у громадських місцях. Створення та використання паролів.
Розділ ІІ. Збройні Сили України на захисті України  
Тема 1. Нормативно-правова база з військових питань.  Військова присяга та військова символіка України  
Знаннєвий компонент
називає основні закони України, що забезпечують обороноздатність держави; види військової служби
розуміє напрямки військово-професійної орієнтації учнів.
характеризує особливості підготовки військових кадрів для ЗСУ та інших військових формувань.
знає правила прийому, порядок підготовки та вступу до військових навчальних закладів.
розуміє: завдання строкової, контрактної, альтернативної служб та їх відмінності;

знає: історію походження військової присяги, Бойового Прапора, військової символіки збройних формувань України. характеризує: текст військової присяги, її історію, порядок прийняття та значення, походження Бойового Прапора, військових відзнак та символіки України
пояснює:    значення    і    порядок    прийняття присяги;
розуміє наслідки порушення присяги. характеризує: особливості Бойових Прапорів військової частини, як символів честі, доблесті і слави.
має уявлення про Бойовий Прапор військової частини

Нормативно-правова база з військових питань. Законодавство України про військову службу.
Структура та завдання Збройних Сил України та інших військових формувань України, які передбачені законодавством.
     Основні напрямки військово-
професійної орієнтації учнів. Військові заклади освіти, правила прийому, порядок підготовки та вступу до них.

Історія походження військової присяги, Бойового Прапора, військової символіки збройних формувань України.

Військова присяга – клятва на вірність українському народові, її значення, порядок прийняття та відповідальність за порушення.

Бойовий Прапор військової частини – символ честі, доблесті і слави.

Тема 2. Історія розвитку українського війська
Знаннєвий компонент
називає: основні історичні етапи розвитку українського війська
характеризує: історично-політичні умови формування Збройних Сил України;
називає видатних військових діячів
українського народу
наводить приклади визначних воєнних подій, битв українського війська; обґрунтовує, що росія – воєнний противник України. 		Додержавний давньослов’янський період або Слов’янське військо – (ІІІ – ІХ ст. н.е.); історія українського війська періоду Київської Русі; історія українського війська періоду козаччини;
Українські військові формування та участь українців у військових подіях ХХ століття. ЗСУ незалежної України до 2014 року. Нова українська армія: 2014 до сьогодення; повномасштабне російське вторгнення 2022; видатні українські військові діячі.
Тема 3.  Основи міжнародного гуманітарного права  
Знаннєвий компонент
знає: основні поняття та терміни міжнародного гуманітарного права; правила поведінки солдата в бою; міжнародні розпізнавальні знаки; принципи діяльності під час проведення гуманітарних операцій;
вміє розпізнавати особи та об’єкти, які знаходяться під захистом МГП;
розуміє: особливості ведення воєнних дій з урахуванням норм МГП; механізм та види юридичної відповідальності за порушення норм МГП.
характеризує заборонені методи та засоби ведення воєнних дій. 		Об’єктивна необхідність врегулювання ведення бойових дій за допомогою міжнародного гуманітарного права.

Особливості ведення воєнних дій з урахуванням норм МГП. Заборонені засоби та методи ведення воєнних дій.
Правила застосування норм МГП щодо розпізнавання осіб та об’єктів.
Міжнародний правовий захист жертв війни та цивільних об’єктів. Захист дітей та жінок в МГП.
Запобігання порушенню норм МГП
Тема 4. Статути Збройних Сил України
Знаннєвий компонент Учень (учениця): називає: статути Збройних Сил України,
основні їх вимоги;
розуміє: військові звання і знаки розрізнення;
обґрунтовує: поняття військова ввічливість, статутні, нестатутні відносини;
має уявлення: про порядок звернення до
начальників, віддання і виконання наказів; характеризує: правила військової ввічливості і поведінки військовослужбовців;
характеризує: поняття щодо суті і значення військової дисципліни;
пояснює: обов’язки військовослужбовців з дотримання військової дисципліни; заохочення та стягнення, що накладаються на солдат (матросів), сержантів (старшин);
наводить приклад щодо заохочення та стягнення, що накладають на солдат
(матросів), сержантів (старшин).

характеризує: розпорядок дня військової частини та його значення для виконання заходів повсякденної діяльності, побут особового складу підрозділів; призначення добового наряду роти;

Поняття про військові статути. Військові звання і знаки розрізнення. Начальники (прямі та безпосередні) та підлеглі, старші та молодші, їх права і обов’язки.
Дотримання військовослужбовцями статутних взаємовідносин. Правила військової ввічливості і поведінки військовослужбовців. Порядок звернення до начальників, віддання і виконання наказів.
Військова дисципліна, її суть і значення. Обов’язки військовослужбовців з дотримання військової дисципліни. Заохочення та стягнення, що накладають на солдат (матросів), сержантів (старшин).

     Організація внутрішньої служби.
Розподіл часу і повсякденний порядок.
Розпорядок дня та його значення для виконання основних заходів повсякденної діяльності навчання й побуту особового складу підрозділів. Розміщення військовослужбовців в польових умовах.
Розподіл часу і повсякденний порядок. Розпорядок дня та його значення для виконання основних заходів повсякденної діяльності навчання й побуту особового складу підрозділів. Розміщення військовослужбовців в польових умовах.

Розділ ІІІ. Стройова підготовка та прикладна фізична підготовка
Тема 1. Стройові прийоми і рух без зброї  
Знаннєвий компонент
характеризує: строї та їх елементи;
розуміє: обов’язки солдата перед шикуванням і в строю; попередні та виконавчі команди;
має уявлення: про виконання команд «СТАВАЙ», «РІВНЯЙСЬ», «СТРУНКО»,
«ВІЛЬНО».
Діяльнісний компонент приймає: стройове положення виконує: стройові команди та прийоми, повороти на місці, рух стройовим і похідним кроком, повороти під час руху
характеризує: дії які виконуються в поворотах під час руху.
дотримується: заходів безпеки під час виконання стройових прийомів. 		Строї та їх елементи. Обов’язки військовослужбовця перед шикуванням і в строю. Попередня та виконавча команди. Виконання команд «СТАВАЙ»,
«РІВНЯЙСЬ», «СТРУНКО», «ВІЛЬНО».

Стройове положення. Повороти на місці.
Рух стройовим і похідним кроком. Повороти під час руху.

Виконання стройових прийомів і руху без зброї.
Тема 2. Строї відділення
Знаннєвий та діяльнісний компонент Учень (учениця): здійснює шикування відділення в розгорнутий і похідний строї;

виконує розмикання та змикання у складі відділення;
виконує дії під час перешикування відділення з однієї шеренги у дві і навпаки;
рухається у складі відділення стройовим та похідним кроком

 Шикування відділення в розгорнутий і похідний строї. Розмикання і змикання відділення.

Перешикування відділення з однієї шеренги (колони) у дві і навпаки.
Рух відділення стройовим і похідним кроком.
Тема 3 Реабілітаційні вправи для відновлення організму в польових умовах

Знаннєвий та діяльнісний компонент Учень (учениця): виконує вправи на стретчинг плечових м’язів, шиї, м’язів ніг, вправи для зміцнення корсету спинних м’язів, верхнього плечового поясу, ніг

 Вправи на мобільність поперекового
відділу,
Вправи для відновлення після перевантаження, реабілітаційні вправи для відновлення організму в польових умовах.
Вправи на зміцнення м’язів тулуба.
Розділ ІV. Вогнева підготовка 
Тема 1. Стрілецька зброя та поводження з нею
Знаннєвий компонент
називає основні етапи розвитку стрілецької зброї. має уявлення про історію українського зброярства
називає та розрізняє види сучасної стрілецької зброї (пістолети, гвинтівки, штурмові гвинтівки, автомати, кулемети, гранатомети). має уявлення про принцип дії та бойові властивості стрілецької зброї має уявлення про постріл та лінію прицілювання, правильну роботу на спусковому гачку, визначення точки прицілювання;
знає прийоми і правила стрільби із стрілецької зброї; формулу тисячної;
виконує прийоми стрільби із стрілецької зброї; вміє визначати відстань до цілі 2-3 способами; призначати вихідні дані для стрільби та розуміє корегування стрільби.
знає види бойових положень для стрільби
(стоячи, з коліна, лежачи)
виконує дії під час приготування до стрільби, проведення і припинення вогню;
види бойових положень для стрільби (стоячи, з коліна, лежачи) називає постріл і його періоди. вміє виконувати постріл
здійснює спостереження за полем бою, вибирає цілі для обстрілу.
вміє призначати вихідні дані для стрільби та розуміє коректуру стрільби.
Знаннєвий та діяльнісний компонент Учень (учениця):
характеризує: бойові властивості та загальну будову автомата;
порівнює основні характеристики сучасної
стрілецької зброї;
має уявлення про призначення, загальну будову та бойові властивості автомата.
пояснює принцип роботи автоматичної зброї; дотримується: заходів безпеки під час розбирання автомата. називає основні частини і механізми автомата. розпізнає основні частини автомата, пістолета; називає призначення частин та механізмів автомата. характеризує: порядок чищення, змащення і зберігання зброї. володіє навичками: підготовки автомата до стрільби.
характеризує: дії під час підготовки автомата до стрільби. вказує: можливі затримки і несправності під час стрільби і способи їх усунення. характеризує: затримки і несправності під час стрільби. має уявлення: про затримки під час стрільби. виконує: неповне розбирання та складання автомату.
вказує: загальну будову пневматичної та малокаліберної гвинтівок та гладкоствольної рушниці. знає загальну будову пневматичної гвинтівки та гладкоствольної рушниці, пістолета пояснює тактико-технічні характеристики пневматичної та малокаліберної гвинтівки.
вказує правила з основ стрільби з пневматичної гвинтівки.
Діяльнісний компонент
виконує вправи стрільб, передбачені
програмою та нормативи з вогневої підготовки;
Ціннісний компонент
дотримується правил безпеки під час стрільби.
Знаннєвий та діяльнісний компонент Учень (учениця):
називає основні види боєприпасів до стрілецької зброї; основні елементи бойового патрону. порівнює основні характеристики патронів знає калібри та види боєприпасів

виконує: спорядження магазину патронами і порядок заряджання автомата.
Знаннєвий компонент
називає основні положення інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю
Ціннісний компонент
дотримується правил безпеки при поводженні зі зброєю і боєприпасами

Історія розвитку та класифікація стрілецької зброї. Історія українського зброярства. Перспективи розвитку стрілецької зброї в Україні. Озброєння іноземних армій.

Сучасна стрілецька зброя. Її класифікація, бойові властивості, будова.
Основи стрільби зі стрілецької зброї. Прийоми та правила стрільби зі стрілецької зброї. Поняття пострілу.
Лінія прицілювання. Правила прицілювання та тренування його одноманітності. Принципи дії оптичних і та коліматорних прицілів та їх вітчизняні зразки.

Прийоми стрільби.
Положення під час стрільби з місця
(лежачи, з коліна, стоячи) та в русі. Вибір і зайняття правильної позиції для стрільби.
Правила та техніка ведення стрільби.
Спостереження за полем бою, вибір цілі для обстрілу. Визначення вихідних установок (вибір прицілу і точки прицілювання). Визначення відстані до цілі. Формула тисячної. Вибір моменту для відкриття вогню. Ведення вогню, спостереження за його результатами. Корегування стрільби.
Призначення та бойові властивості автоматичної зброї.

Заходи безпеки при поводженні зі зброєю

Поняття про будову автоматичної зброї та роботу її частин та механізмів.

Підготовка автоматичної зброї до стрільби.

Порядок неповного розбирання і складання та обслуговування.

Можливі затримки і несправності під час стрільби і способи їх усунення
Тренування у неповному розбиранні та складанні автоматичної зброї.

Малокаліберна і пневматичні гвинтівки та гладкоствольна рушниця. Загальна будова малокаліберної і пневматичної гвинтівок та їх характеристика.
Загальна будова помпових та напівавтоматичних гладкоствольних рушниць.
Основи стрільби з пневматичної гвинтівки. Помилки при стрільбі з гвинтівки та їх усунення.
Стрільба з пневматичної гвинтівки.

Загальна будова та види боєприпасів до стрілецької зброї. Маркування боєприпасів.

Спорядження магазину патронами і порядок заряджання автоматичної зброї.

Заходи безпеки при поводженні зі зброєю і боєприпасами.


Розділ V. Тактична підготовка  
Тема 4. Основи військової топографії  

Знаннєвий та діяльнісний компонент Учень (учениця): характеризує поняття орієнтування на місцевості;
має уявлення про визначення сторін горизонту за компасом, годинником та сонцем, зірками, місцевими предметами;
розуміє значення орієнтування на місцевості; систему прямокутних та географічних координат. пояснює порядок орієнтування на місцевості, рух за прямим та зворотнім азимутом та яким чином здійснюється обхід перешкод; визначає сторони горизонту, азимут, зворотній азимут за компасом, годинником та сонцем, предметами на місцевості; за допомогою електронних гаджетів; географічні координати об’єкта по карті  
знає основні топографічні знаки
визначає відстані на місцевості за топографічною та електронною мапою, визначає абсолютні і відносні висоти та зони видимості; складає опис місцевості; обґрунтовує необхідність знання основ топографії для виконання бойового завдання; вміє користуватись та рухатись на місцевості за компасом і топографічною мапою, навігатором тощо.

 Суть орієнтування на місцевості.

Визначення сторін горизонту за компасом, годинником та сонцем, зірками, місцевими предметами.

Азимут магнітний і його визначення. Визначення магнітного прямого та зворотного азимутів і напрямку руху за азимутом. Вихід до відправної точки.
Складання опису місцевості. Умовні топографічні знаки.
Способи визначення відстаней на місцевості: окомірно, вимірювання відстані кроками, за кутовими та лінійними розмірами предметів, за співвідношенням швидкості звуку і світла, визначення відстаней за допомогою електронної мапи
Спосіб горизонталей як основний спосіб зображення рельєфу на топографічних картах. Система прямокутних та географічних координат. Висота перерізу рельєфу.
Визначення абсолютних і відносних висот за топографічною мапою. Визначення зон видимості.
Правила користування навігатором
Розділ VІ. Основи цивільного захисту  
Тема 1. Нормативно-правова база цивільного захисту

Знаннєвий та діяльнісний компонент Учень (учениця):
називає основні положення нормативноправової бази цивільного захисту; складові єдиної державної системи цивільного захисту; міжнародні розпізнавальні знаки;  
пояснює        важливість     знань основ цивільного захисту.

 Єдина державна система цивільного захисту та її складові. Законодавче та нормативно-правове забезпечення. 
Тема 2. Надзвичайні ситуації мирного та воєнного часу, загроза їх виникнення
Знаннєвий та діяльнісний компонент Учень (учениця):
характеризує причини виникнення надзвичайних ситуацій, їх вплив на безпеку життєдіяльності людини та довкілля небезпечних ситуацій у військовий час.
називає види; загальні ознаки та рівні надзвичайних ситуацій; джерела небезпечних ситуацій у воєнний час.
оцінює обстановку при загрозі та виникненні надзвичайних ситуацій, визначає заходи, щодо
попередження соціальних надзвичайних ситуацій;
наводить приклади виникнення і впливу надзвичайних ситуацій в Україні та за її межами; потенційно небезпечні об’єкти міста
(району)
пояснює наслідки руйнування радіаційно- та хімічнонебезпечних об’єктів, негативний вплив надзвичайних ситуацій на життєдіяльність людини та довкілля; дотримується правил безпечної поведінки при впливі факторів надзвичайних ситуацій


Причини виникнення та класифікація надзвичайних ситуацій. Загальні ознаки надзвичайних ситуацій.
Джерела небезпечних ситуацій у воєнний час. Бойові властивості та вражаюча дія зброї масового ураження, хімічної, біологічної та запалювальної зброї.
Надзвичайні ситуації, які характерні для регіону, їх наслідки для життєдіяльності населення та суб’єктів господарювання. Потенційно небезпечні об’єкти міста (району). Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій.
Тема 3. Основи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації.  Основні способи захисту населення в надзвичайних ситуаціях.
Знаннєвий компонент Учень (учениця):
характеризує основні способи захисту населення в надзвичайних ситуаціях, призначення та будову основних засобів індивідуального захисту органів дихання та шкіри, сигнали і порядок оповіщення населення про виникнення надзвичайних ситуацій і порядок дій при цьому, способи проведення евакуації населення;
знає порядок підготовки засобів індивідуального захисту органів дихання та шкірних покривів; порядок одягання та зняття захисного загальновійськового комплекту після виходу із зараженої зони; алгоритм дій у разі виникнення надзвичайної ситуації; алгоритм дій в разі хімічної атаки або надзвичайної ситуації на хімічному об’єкті при ураженні аміаком, оксидами азоту, фосфіном, фосгеном, хлором, хлоридом водню, при застосуванні сильнодіючих отруйних речовин та біологічних препаратів; алгоритм дій та застережні заходи при застосуванні білого фосфору. Алгоритм дій у разі обвалу будівлі, пожежі, артобстрілу, в натовпі, якщо стали заручником, в разі терористичного акту, перестрілки, захоплення транспорту. Порядок дій та правила поведінки під час виходу із зони бойових дій.
вміє користуватися основними засобами індивідуального захисту органів дихання та шкіри.
розрізняє різні прояви страху, їх ознаки називає основні фізіологічні та психологічні ознаки страху, бойового стресу, рівні за інтенсивністю. вміє застосовувати 5-6 вправ на подолання різних проявів при панічному нападі, тривозі, істериці, ступорі, апатії, проявах гніву, злості, агресії
класифікує обладнання та пояснює порядок використання інженерних споруд для захисту населення;
характеризує основні способи захисту населення в надзвичайних ситуаціях, способи проведення евакуації населення;
вміє користуватися медичними засобами
захисту (аптечка індивідуальна) пояснює правила безпеки під час захисту населення в надзвичайних ситуаціях, характеризує способи проведення евакуації населення;
виконує алгоритм підготовки населення до евакуаційних заходів та розміщення населення.

Основні принципи щодо захисту населення. Підготовка на випадок виникнення надзвичайних ситуацій. План дій у разі виникнення надзвичайних ситуацій. Виживальницький запас. Вміст та складання тривожної валізи на випадок термінової евакуації або переходу до захисних споруд. Види, місцезнаходження, обладнання укриттів, сховищ, бомбосховищ.
Повідомлення про загрозу і виникнення надзвичайних ситуацій та інформування населення про наявну обстановку. Засоби індивідуального та колективного захисту. Застосування засобів індивідуального захисту.
Медичний, радіаційний та хімічний захист, евакуація населення з небезпечних районів. Способи визначення рівня ураження навколишнього середовища, продуктів харчування та води радіоактивними, отруйними, сильнодіючими отруйними речовинами та біологічними препаратами.
Порядок дій в умовах особливого періоду, під час артилерійського обстрілу, у натовпі, у разі виявленні підозрілого предмету, виходу із зони бойових дій.
Види терористичних проявів та способи дій терористів. Захист від терористичних проявів та дії населення в умовах надзвичайних ситуацій, пов’язаних з можливими терористичними проявами. Дії в разі терористичного акту, перестрілки, захоплення транспорту.
Психологічна стійкість та саморегуляція під час надзвичайних ситуацій. Само- та взаємодопомога при панічному нападі, тривозі, істериці, ступорі, апатії, проявах гніву, злості, агресії.

Тема 4. Попередження ризиків від вибухонебезпечних предметів.
Знаннєвий та діяльнісний компонент Учень (учениця): розуміє вплив мін та вибухонебезпечних предметів (ВНП) на людину, сім’ю та суспільство,
називає складові протимінної діяльності; основні положення нормативно-правової бази протимінної діяльності в Україні має уявлення про національний та
міжнародні стандарти протимінної діяльності, Міжнародні Конвенції щодо зменшення загрози для мирного населення від мін та ВНП.
Знає можливі види загроз для цивільного населення під час воєнних конфліктів та ступені їх ризику.
Має навички правильної поведінки в умовах наявності різних загроз з боку мін і ВНП Вміє розрізняти небезпечні території за їхніми ознаками 		Вплив мін та вибухонебезпечних предметів (ВНП) на людину, сім’ю та суспільство.
Протимінна діяльність та її складові.
Міжнародні стандарти та нормативноправова база протимінної діяльності в
Україні.
Ознаки небезпечних територій (районів) та їх системи позначення (маркування).
Розділ VІІ. Домедична допомога  
Тема 1. Базова підтримка життя.  
Знаннєвий та діяльнісний компонент Учень (учениця):
знає алгоритм дій з постраждалим без
свідомості
володіє основними правилами проведення
реанімації знає порядок проведення реанімації.
володіє маніпуляціями відновлення прохідності верхніх дихальних шляхів вміє проводити непрямий масаж серця і штучне дихання
знає як користуватись автоматичним зовнішнім дефібрилятором. вміє розмістити постраждалого без свідомості у відновлювальну позицію
Ціннісний компонент
дотримується правил безпеки під час реанімаційних заходів.

Рятувальний ланцюжок при раптовій зупинці серця. Алгоритм дій.

Основні правила та порядок проведення реанімації.

Звільнення дихальних шляхів від сторонніх предметів – западання язика, нижньої щелепи, слизу, води тощо – та відкриття верхніх дихальних шляхів (підняти підборіддя та висунути нижню щелепу).

Штучне дихання (вентиляція легенів) – його різновиди, методика та техніка проведення штучної вентиляції легенів.
Непрямий масаж серця, як спосіб відновлення діяльності серцево-судинної системи, методика його виконання.
Застосування автоматичного зовнішнього дефібрилятору.
Техніка проведення реанімаційних заходів одним та двома рятівниками.

Тема 2.  Надання домедичної допомоги при кровотечах  
Знаннєвий та діяльнісний компонент Учень (учениця): знає види кровотеч; основні принципи
невідкладної допомоги
дотримується правил особистої безпеки знає алгоритм дій при кровотечі вміє розпізнати кровотечу, що загрожує життю розуміє важливість негайної реакції на
кровотечу, що загрожує життю знає способи зупинки кровотечі застосовує прямий тиск на рану володіє технікою накладання турнікета на верхні та нижні кінцівки.
вміє проводити тампонування рани володіє методами виносу та переміщення поранених
Ціннісний компонент: дотримується правил безпеки під час надання домедичної допомоги при кровотечах. 		Види кровотеч. Неконтрольована кровотеча як найбільш поширена причина серед попереджувальних смертей після травматичного ушкодження.
Алгоритм дій при кровотечі.
Техніка застосування прямого тиску на рану.
Техніка накладання турнікета на верхні та нижні кінцівки.
Техніка тампонування рани.
Техніка накладання давлячої пов’язки.
Техніка накладання пов‘язок на голову, передпліччя, ліктьовий та плечовий суглоби, колінний та гомілковостопний суглоби.
Техніка виносу поранених.

18.10 клас тематичний план №2 Зміст навчального матеріалу та очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів Детальніше

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів Зміст навчального матеріалу
Вступне заняття

Знаннєвий компонент Учень (учениця): розуміє роль і місце військово-патріотичного виховання у системі національно-патріотичного виховання молоді;
характеризує вимоги Конституції України щодо захисту Вітчизни, свої обов’язки у разі виникнення загрози суверенітету та територіальної цілісності України, поняття національної безпеки держави; визначає основні поняття з медико-санітарної підготовки; володіє змістом програми предмета «Захист України», завданням кожного розділу; виконує обов’язки та правила поведінки.

 Військово-патріотичне виховання – складова національно-патріотичного виховання молоді.
Поняття національної безпеки держави.
України – необхідна умова забезпечення могутності української держави. Підготовка до захисту України – обов’язок кожного громадянина.
Зміст програми предмета «Захист України», завдання кожного розділу, порядок проведення занять.
Обов’язки та правила поведінки учнів на уроках.
Система національної безпеки України
Знаннєвий компонент
характеризує механізми і моделі системи світової колективної безпеки визначає: основні положення Воєнної доктрини України та Стратегії національної безпеки України
розуміє проблематику національних інтересів та загроз українській державі; доцільність військового співробітництва з метою досягнення безпеки країни; готовність Збройних Сил України до сучасних воєнних загроз та викликів та в умовах «гібридної війни».
характеризує формати відносин Україна – НАТО та структурами європейської системи колективної безпеки. розуміє перспективи та переваги вступу України в
НАТО
називає ключові компоненти національного
спротиву
має уявлення про методи протидії дезінформації щодо військових злочинів, військових здобутків противника, небезпеки техногенних і природних катастроф. знає алгоритм дій у разі втрати мобільного та інтернет зв’язку.

Система світової колективної безпеки.
Поняття національної безпеки держави. Система національної безпеки України. Поняття «гібридна війна».
Національні інтереси України та загрози національній безпеці. Воєнна доктрина України
Формати відносин Україна – НАТО та зі структурами європейської системи колективної безпеки. Перспективи вступу України в НАТО. Правові та організаційні засади національного спротиву, основи його підготовки та ведення.

Розділ І. Основи медичних знань і домедичної допомоги
Тема 1. Основи законодавства України щодо охорони здоров’я людини

Знаннєвий компонент
Учениця (учень): 
називає основні документи щодо захисту життя і здоров’я людини в Україні.
обґрунтовує правові, організаційні та соціально-засади охорони здоров’я в Україні
розуміє законодавства України.
характеризує аналіз стану здоров’я людей в Україні.

Основні документи нормативно правової бази щодо захисту життя і здоров’я людини в Україні;

Закон України «Про основні принципи охорони здоров’я екстрену медичну допомогу»

Основні принципи охорони здоров’я України.
Тема 2. Надання домедичної допомоги при раптовій зупинці серця
Знаннєвий і діяльнісний компонент Учениця (учень): знає алгоритм дій з постраждалим без свідомості знає правила швидкого визначення зупинки серця
володіє основними правилами проведення реанімації знає порядок проведення реанімації. володіє маніпуляціями відновлення прохідності верхніх дихальних шляхів
вміє проводити непрямий масаж серця і штучне дихання знає як користуватись автоматичним зовнішнім дефібрилятором. вміє розмістити постраждалого без свідомості у відновлювальну позицію

Ціннісний компонент
дотримується правил безпеки під час реанімаційних заходів. 		Загальні принципи надання домедичної допомоги у разі невідкладних станів. Визначення, усунення та запобігання головних факторів, які загрожують життю постраждалого та оточуючих.
Пріоритети та правила поведінки при наданні допомоги.
Первинний огляд.
Рятувальний ланцюжок при раптовій зупинці серця. Алгоритм дій проведення серцево-легеневої реанімації.
Правила виклику бригади екстреної медичної допомоги
Основні правила та порядок проведення реанімації.
Звільнення дихальних шляхів від сторонніх предметів – западання язика, нижньої щелепи, слизу, води тощо – та відкриття верхніх дихальних шляхів (підняти підборіддя та висунути нижню щелепу).
Штучне дихання – його різновиди, методика та техніка проведення штучної вентиляції легенів.
Непрямий масаж серця, як спосіб відновлення діяльності серцевосудинної системи, методика його виконання.
Застосування автоматичного зовнішнього дефібрилятору.
Техніка проведення реанімаційних заходів одним та двома рятівниками.

Тема 3. Домедична допомоги при порушенні прохідності дихальних шляхів та інших невідкладних станах
Знаннєвий і діяльнісний компонент Учениця (учень): проводить швидку оцінку ознак порушення
прохідності дихальних шляхів;
розуміє відмінність між повною та неповною
непрохідністю дихальних шляхів;
володіє методами відновлення прохідності дихальних шляхів;
проводить відновлення прохідності дихальних шляхів за допомогою прийому Хеймліка; знає правила надання допомоги постраждалим при втраті свідомості;
знає правила надання допомоги постраждалим при різкому погіршенні стану;
знає правила надання допомоги постраждалим при судомах.

Ціннісний компонент: дотримується правил безпеки під час надання домедичної допомоги при відновленні прохідності дихальних шляхів. 		Невідкладні стани. Домедична допомога при невідкладних станах різноманітних соматичних захворювань.
Причини порушення прохідності дихальних шляхів.
Основні прояви повної та неповної непрохідності верхніх дихальних шляхів.
Алгоритм відновлення прохідності верхніх дихальних шляхів. Прийом Хеймліка.
Алгоритм надання допомоги при втраті свідомості.
Основні причини виникнення судом, прояви, послідовність надання домедичної допомоги.
Тема 4. Загальні поняття про травми та рани. Механізм травми
Знаннєвий і діяльнісний компонент Учениця (учень): пояснює термін травма;
називає основні типи травм при дорожньотранспортних пригодах;
пояснює особливості травм при падінні;
називає основні травми у пішохода, велосипедиста, мотоцикліста, водія та пасажирів автомобіля;
характеризує тупу та проникаючу травму, їх
основні відмінності;
називає основні ознаки травм окремих анатомічних ділянок;
розуміє вплив факторів при мінно-вибуховій травмі;
знає основні правила поведінки при виявленні потенційно небезпечних предметів. 		Поняття про травму. Види та класифікація травм.
Поняття про рани: види, ускладнення та їх профілактика.
Типи травм при дорожньо-
транспортних пригодах та падінні з висоти.
Поняття про тупу та проникаючу травму.
Вплив мінно-вибухової травми на організм людини. Правила поведінки при знаходженні у потенційно небезпечному місці та при виявленні небезпечних предметів.
Основні ознаки травм голови.
Основні ознаки травм грудної клітки.
Основні ознаки травм живота.
Основні ознаки травм скелетном’язової системи.
Тема 5. Надання домедичної допомоги при кровотечах
Знаннєвий та діяльнісний компонент Учениця (учень): знає види кровотеч; основні принципи невідкладної допомоги
дотримується правил особистої безпеки знає алгоритм дій при кровотечі вміє розпізнати кровотечу, що загрожує життю розуміє важливість негайної реакції на кровотечу, що загрожує життю
знає способи зупинки кровотечі застосовує прямий тиск на рану
володіє технікою накладання турнікета(джгута) на верхні та нижні кінцівки. вміє проводити тампонування рани, здійснювати перев’язку при пораненні різних частин тіла.
володіє методами виносу та переміщення
поранених

Ціннісний компонент: дотримується правил безпеки під час надання домедичної допомоги при кровотечах. 		Знаннєвий та діяльнісний компонент Учениця (учень): знає види кровотеч; основні принципи невідкладної допомоги
дотримується правил особистої безпеки знає алгоритм дій при кровотечі вміє розпізнати кровотечу, що загрожує життю розуміє важливість негайної реакції на кровотечу, що загрожує життю
знає способи зупинки кровотечі застосовує прямий тиск на рану
володіє технікою накладання турнікета(джгута) на верхні та нижні кінцівки. вміє проводити тампонування рани, здійснювати перев’язку при пораненні різних частин тіла.
володіє методами виносу та переміщення
поранених

Ціннісний компонент: дотримується правил безпеки під час надання домедичної допомоги при кровотечах.
Тема 6. Домедична допомога при травмах окремих анатомічних ділянок  
Знаннєвий та діяльнісний компонент Учениця (учень):
класифікує переломи та вивихи;
застосовує способи накладання шини з підручного
матеріалу;
вміє проводити транспортну іммобілізацію кінцівок з допомогою косинок, накладати шини типу
Крамера та Sam Splint
надає домедичну допомогу при переломах та вивихах;
надає домедичну допомогу при травмі голови; вміє виявляти основні прояви у постраждалого травми хребта;
надає домедичну допомогу при травмі грудної клітки;
надає домедичну допомогу при травмі живота; знає особливості надання допомоги при травмі очей;
знає особливості надання допомоги при знаходженні сторонніх тіл в рані.
Ціннісний компонент: дотримується правил безпеки під час надання домедичної допомоги при травмах окремих ділянок.


Поняття про переломи кісток, їх класифікація. Ознаки переломів.
Вивихи суглобів, їх класифікація. Ознаки вивихів.
Порядок надання домедичної допомоги при переломах і вивихах.
Особливості накладання шин на верхню та нижню кінцівки.
Алгоритм надання домедичної допомоги при травмі голови.
Алгоритм надання домедичної допомоги при травмі хребта.
Алгоритм надання домедичної допомоги при травмі грудної клітки.
Алгоритм надання домедичної допомоги при травмі живота.
Порядок надання допомоги при травмі очей.
Тренування у наданні допомоги при переломах.

Розділ ІІ. Основи цивільного захисту
Тема 1. Нормативно-правова база цивільного захисту

Знаннєвий та діяльнісний компонент Учень (учениця): називає основні положення нормативно-правової бази цивільного захисту та міжнародні розпізнавальні знаки; складові єдиної державної системи цивільного захисту
пояснює важливість знань основ цивільного захисту.

 Єдина державна система цивільного захисту та її складові. Законодавче та нормативно-правове забезпечення її функціонування.
Тема 2. Надзвичайні ситуації природного, техногенного характеру, воєнні та соціальні
Знаннєвий та діяльнісний компонент Учень (учениця): характеризує причини виникнення надзвичайних ситуацій, їх вплив на безпеку життєдіяльності людини та довкілля небезпечних ситуацій у військовий час. називає види; загальні ознаки та рівні надзвичайних ситуацій; джерела небезпечних ситуацій у воєнний час.
оцінює обстановку при загрозі та виникненні надзвичайних ситуацій, визначає заходи, щодо попередження соціальних надзвичайних ситуацій;
наводить приклади виникнення і впливу надзвичайних ситуацій в Україні та за її межами; потенційно небезпечних об’єктів міста (району)
пояснює наслідки руйнування радіаційно- та хімічнонебезпечних об’єктів, негативний вплив надзвичайних ситуацій на життєдіяльність людини та довкілля;
дотримується правил безпечної поведінки при впливі факторів надзвичайних ситуацій.

Причини виникнення та класифікація надзвичайних ситуацій. Загальні ознаки надзвичайних ситуацій. Джерела небезпечних ситуацій у військовий час.
Надзвичайні ситуації, які характерні для регіону, їх наслідки для життєдіяльності населення та суб’єктів господарювання.
Потенційно небезпечні об’єкти міста (району). Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій.
Тема 3. Основи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації. Основні способи захисту населення в надзвичайних ситуаціях
Знаннєвий компонент Учень (учениця): характеризує основні способи захисту населення в надзвичайних ситуаціях, призначення та будову основних засобів індивідуального захисту органів дихання та шкіри, сигнали і порядок оповіщення населення про виникнення надзвичайних ситуацій і порядок дій при цьому, способи проведення евакуації населення;
знає порядок підготовки засобів індивідуального захисту органів дихання та шкірних покривів; порядок одягання та зняття захисного загальновійськового комплекту після виходу із зараженої зони; алгоритм дій у разі виникнення надзвичайної ситуації; алгоритм дій в разі хімічної атаки або надзвичайної ситуації на хімічному об’єкті при ураженні аміаком, оксидами азоту, фосфіном, фосгеном, хлором, хлоридом водню, при застосуванні сильнодіючих отруйних речовин та біологічних препаратів; алгоритм дій та застережні заходи при застосуванні білого фосфору. Алгоритм дій у разі обвалу будівлі, пожежі, артобстрілу, в натовпі, якщо стали заручником, в разі терористичного акту, перестрілки, захоплення транспорту. Порядок дій та правила поведінки під час виходу із зони бойових дій.
вміє користуватися основними засобами індивідуального захисту органів дихання та шкіри.
розрізняє різні прояви страху, їх ознаки називає основні фізіологічні та психологічні ознаки страху, бойового стресу, рівні за інтенсивністю. вміє застосовувати 5-6 вправ на подолання різних проявів при панічному нападі, тривозі, істериці, ступорі, апатії, проявах гніву, злості, агресії
класифікує обладнання та пояснює порядок використання інженерних споруд для захисту населення;
характеризує основні способи захисту населення в надзвичайних ситуаціях, способи проведення
евакуації населення; вміє користуватися медичними засобами захисту
(аптечка індивідуальна)
пояснює правила безпеки під час захисту населення в надзвичайних ситуаціях,
характеризує способи проведення евакуації
населення;
виконує алгоритм підготовки населення до евакуаційних заходів та розміщення населення.

Основні принципи щодо захисту населення. Підготовка на випадок виникнення надзвичайних ситуацій. План дій у разі виникнення надзвичайних ситуацій.
Виживальницький запас. Вміст та складання тривожної валізи на випадок термінової евакуації або переходу до захисних споруд. Види, місцезнаходження, обладнання укриттів, сховищ, бомбосховищ.
Повідомлення про загрозу і виникнення надзвичайних ситуацій та інформування населення про наявну обстановку. Засоби індивідуального та колективного захисту. Застосування засобів індивідуального захисту.
Медичний, радіаційний та хімічний захист, евакуація населення з небезпечних районів. Способи визначення рівня ураження навколишнього середовища, продуктів харчування та води радіоактивними, отруйними, сильнодіючими отруйними речовинами та біологічними препаратами.
Порядок дій в умовах особливого періоду, під час артилерійського обстрілу, у натовпі, у разі виявленні підозрілого предмету, виходу із зони бойових дій.
Види терористичних проявів та способи дій терористів. Захист від терористичних проявів та дії населення в умовах надзвичайних ситуацій, пов’язаних з можливими терористичними проявами. Дії в разі терористичного акту, перестрілки, захоплення транспорту.
Психологічна стійкість та саморегуляція під час надзвичайних ситуацій. Само- та взаємодопомога при панічному нападі, тривозі, істериці, ступорі, апатії, проявах гніву, злості, агресії.

Тема 4. Попередження ризиків від вибухонебезпечних предметів.
Знаннєвий та діяльнісний компонент Учень (учениця): розуміє вплив мін та вибухонебезпечних предметів
(ВНП) на людину, сім’ю та суспільство, називає складові протимінної діяльності; основні положення нормативно-правової бази протимінної діяльності в Україні
має уявлення про національний та міжнародні стандарти протимінної діяльності, Міжнародні Конвенції щодо зменшення загрози для мирного населення від мін та ВНП.
Знає можливі види загроз для цивільного населення під час воєнних конфліктів та ступені їх ризику.
Має навички правильної поведінки в умовах наявності різних загроз з боку мін і ВНП Вміє розрізняти небезпечні території за їхніми ознаками. 		Вплив мін та вибухонебезпечних предметів (ВНП) на людину, сім’ю та суспільство.
Протимінна діяльність та її складові.
Міжнародні стандарти та нормативно-правова база протимінної діяльності в Україні.
Ознаки небезпечних територій (районів) та їх системи позначення (маркування).

19.З фізичної культури Детальніше

                                  МОДУЛЬ  ФУТБОЛ
                    Зміст навчального матеріалу 
Історія розвитку футболу , правила гри на уроках з футболу. . Спеціальні вправи . Удари , зупинки , ведення. Тренування контрольної вправи 
Спеціальні вправи  Відпрацювання техніки  удару , зупинки, ведення, тренування контрольної вправи . Навчальна гра у футбол 
Спеціальні вправи,Удосконалення техніки  удару , ведення, зупинки. тренування контрольної вправи .Навчальна гра у футбол 
Спеціальні вправи Удосконалення   техніки   ударів, зупинки, ведення, контрольної вправи  Учбово – тренувальні ігри Спеціальні вправи Удосконалення   техніки   . ударів, ведення, зупинки, , тренування контрольної вправи. Навчальні ігри.
Спеціальні вправи. Відпрацювання техніки  удару, ведення , жонглювання, відбирання, вкидання, елементи гри воротаря Поглиблене  вивчення  контрольного  нормативу. Навчальна гра 
Спеціальні вправи. Відпрацювання техніки  удару, ведення , жонглювання, відбирання, вкидання, елементи гри воротаря , Тренування контрольної вправи
Спеціальні вправи. Відпрацювання техніки  удару, ведення , жонглювання, відбирання, вкидання, елементи гри воротаря , Тренування контрольної вправи
 Спеціальні вправи. Відпрацювання техніки  удару, ведення , жонглювання, Тренування контрольної вправи
   Спеціальні вправи. Відпрацювання техніки  удару, ведення , жонглювання, відбирання, вкидання, елементи гри воротаря , Тренування контрольної вправи
 Спеціальні вправи. Відпрацювання техніки  удару, ведення , жонглювання, контрольний норматив , удар м’яча на точність
                            МОДУЛЬ ЛЕГКА АТЛЕТИКА
ЗРВ. Спеціальні бігові вправи :Закріплення техніки бігу  на короткі дистанції .біг на 30 м  .Повторити раніше вивчені елементи гри у футбол
ЗРВ Спеціальні вправи бігуна Повторення техніки бігу на короткі дистанції :старт, стартовий розбіг, біг по дистанції, фінішування. біг на 30 –м     , метання м’яча на дальність  . Повторити раніше вивчені технічні прийми гри у футбол 
ЗРВ. Спеціальні бігові вправи :Закріплення техніки бігу  на короткі дистанції.біг на 30м, Повторити раніше вивчені елементи гри у футбол
ЗРВ Спеціальні вправи бігуна Повторення техніки бігу на короткі дистанції :старт, стартовий розбіг, біг по дистанції, фінішування. біг на 30 –м    , метання м’яча на дальність . Повторити раніше вивчені технічні прийми гри у футбол 
ЗРВ. Спеціальні вправи бігуна. Удосконалення техніки  бігу на короткі дистанції – фінішуванню  , метання м’яча  Повторити раніш вивчені   технічні прийоми  гри у футбол 
ОВ і ЗРВ. Спеціальні вправи бігуна.  Повторити раніш вивчені елементи гри у футбол 
 ЗРВ –  в русі . .Спеціальні вправи метальника .Погиблене  вивчення   техніки метання м’яча на дальність. Навчання  схресному  кроку.Повторити раніш вивчені технічні прийоми  гри у футбол 
ЗРВ  в русі Спеціальні вправи метальника. Метання м’яча на дальність – навчання фінальному зусиллю . Повторити раніш вивчені елементи гри у футбол 
ЗРВ в русі. Спеціальні вправи  метальника. Метання м’яча  – залік .Повторити раніш вивчені елементи гри у футбол  
ЗРВ. Спеціальні вправи  стрибуна .Навчання техніки стрибка у довжину з місця  Повторити раніше вивчені  технічні прийоми  гри у футбол 
 ЗРВ. Спеціальні вправи  стрибуна .Навчання техніки стрибка у довжину з місця  Повторити раніше вивчені  технічні прийоми  гри у футбол 
Повторити раніше вивчені  технічні прийоми  гри у футбол . Навчальна гра та тактичною схемою зрв на місц
                             МОДУЛЬ ГІМНАСТИКА
Т/Б. Інструктаж.   Правила загартування холодовими та тепловими процедурами. Допомога при обмороженнях та опіках. Різновиди гімнастики, що культивуються в Україні.  Страхування під час виконання фізичних вправ.  Стройові вправи і прийоми, повороти в русі. Ходьба, біг.  Загальнорозвивальні вправи.   Вправи для розвитку гнучкості та сили. Стрибки через скакалку.  Хлопці: стійка на руках (з допомогою).  Дівчата: рівновага на одній нозі.Рухлива гра.
Стройові вправи і прийоми, повороти в русі. Ходьба, біг. Загальнорозвивальні вправи.  Елементи ритмічної, художньої гімнастики. Стрибки через скакалку . Орієнтовний навчальний норматив –  піднімання тулуба в сід за 30
 Стройові вправи і прийоми, повороти в русі. Ходьба, біг. Загальнорозвивальні вправи.  Елементи ритмічної, художньої гімнастики. Стрибки через скакалку . Орієнтовний навчальний норматив –  піднімання тулуба в сід за 30
Правила загартування холодовими та тепловими процедурами. Допомога при обмороженнях та опіках. Різновиди гімнастики, що культивуються в Україні.   Страхування під час виконання фізичних вправ.  Стройові вправи і прийоми, повороти в русі. Загальнорозвивальні вправи. Ходьба, біг.  Дівчата:  вправи у стані рівноваги (колода, висота 110 см ).  Хлопці: підтягування у висі на високій перекладині.
Стройові вправи і прийоми, повороти в русі. Ходьба, біг. Загальнорозвивальні вправи.   Опорні стрибки через козла висотою 100–110 см (хлопці – у довжину способом  «ноги нарізно»; дівчата – в ширину способом  «ноги нарізно»). Стрибки через скакалку. Підтягування у висі: на висо­кій перекладині (хлопці), лежачи (дівчата).
Правила техніки безпеки.  Стройові вправи і прийоми, повороти в русі. Ходьба, біг. Загальнорозвивальні вправи.  Вправи для розвитку гнучкості та сили.  Хлопці: стійка на руках (з допомогою).  Дівчата: рівновага на одній нозі.
 Стройові вправи і прийоми, повороти в русі. Ходьба, біг. Загальнорозвивальні вправи. Перетягування каната. Стрибки через скакалку. Нахил уперед з положення сидячи (см).  Підтягування у висі: на висо­кій перекладині (хлопці), лежачи (дівчата). 
 Стройові вправи і прийоми, повороти в русі. Ходьба, біг. Загальнорозвивальні вправи.  Елементи ритмічної, художньої гімнастики. Згинання та розгинання рук в упорі від підлоги.  Опорні стрибки через козла висотою 100–110 см (хлопці – у довжину способом  «ноги нарізно»; дівчата – в ширину способом  «ноги нарізно»).  Хлопці: стійка на руках (з допомогою).  Дівчата: рівновага на одній нозі. 
Стройові вправи і прийоми, повороти в русі. Ходьба, біг. Загальнорозвивальні вправи.   Вправи для розвитку гнучкості та сили. Стрибки через скакалку. Підтягування у висі: на висо­кій перекладині (хлопці), лежачи (дівчата).Орієнтовний навчальний норматив –  нахил уперед з положення сидячи (см). 
Стройові вправи і прийоми, повороти в русі. Ходьба, біг. Загальнорозвивальні вправи. Згинання та розгинання рук в упорі від підлоги.  Орієнтовний навчальний норматив –  згинання та розгинання рук в упорі лежачи (кількість разів 
.  Стройові вправи і прийоми, повороти в русі. Ходьба, біг. Загальнорозвивальні вправи. Згинання та розгинання рук в упорі від підлоги.  Орієнтовний навчальний норматив –  згинання та розгинання рук в упорі лежачи (кількість разів 
Стройові вправи і прийоми, повороти в русі. Ходьба, біг. Загальнорозвивальні вправи.  Елементи ритмічної, художньої гімнастики. Стрибки через скакалку . Орієнтовний навчальний норматив –  піднімання тулуба в сід за 30 
                                  МОДУЛЬ ВОЛЕЙБОЛ 
Т/Б. Інструктаж. Розвиток фізичних якостей волейболістів.  Правила контролю та самоконтролю під час занять волейболом. Особливості фізичної підготовки волейболістів з урахуванням віку і статі. Правила безпеки на ігровому майданчику. Профілактика спортивного травматизму. Загальнорозвивальні вправи.  Вправи для розвитку швидкості. Спеціальні вправи для розвитку сили верхніх та нижніх кінцівок. 
 Правила контролю та самоконтролю під час занять волейболом.  Загальнорозвивальні вправи.  Спеціальні вправи для розвитку швидкісно-силових якостей. Спеціальні вправи для розвитку сили верхніх та нижніх кінцівок. Нижня та верхня прямі подачі. Навчальна гра волейбол 
 Стройові вправи. Ходьба, біг. Загальнорозвивальні вправи. Спеціальні вправи для розвитку швидкісно-силових якостей. Спеціальні вправи для розвитку сили верхніх та нижніх кінцівок.  Спеціальні вправи для розвитку спритності.  Передача м’яча двома руками зверху за спину в парах, трійках. Навчальна гра волейбол
   Правила контролю та самоконтролю під час занять волейболом.  Загальнорозвивальні вправи.  Спеціальні вправи для розвитку швидкісно-силових якостей. Спеціальні вправи для розвитку сили верхніх та нижніх кінцівок. Нижня та верхня прямі подачі. Навчальна гра волейбол 
 Спеціальні вправи для розвитку сили верхніх та нижніх кінцівок. Спеціальні вправи  для розвитку гнучкості. Передачі м’яча двома руками зверху в парах через сітку. Прийом та передача м’яча двома руками знизу через сітку в парах.  Нижня та верхня прямі подачі.  Навчальна гра волейбол. 
Стройові вправи. Ходьба, біг. Загальнорозвивальні вправи.  Спеціальні вправи для розвитку швидкісно-силових якостей. Нижня пряма та бокова подачі з-за лицьової лінії.   Передача м’яча двома руками зверху за спину в парах, трійках.  Друга передача через гравця зони 3. Дії гравців під сіткою в зоні 3. Навчальна гра волейбол 
Стройові вправи. Ходьба, біг. Загальнорозвивальні вправи.  Вправи для розвитку швидкості. Спеціальні вправи для розвитку сили верхніх та нижніх кінцівок.  Передачі м’яча двома руками зверху в парах через сітку. Прийом та передача м’яча двома руками знизу через сітку в парах. Взаємодії гравців передньої та задньої ліній під час прийому м’яча після подачі. Навчальна гра волейбол. 
 Стройові вправи. Ходьба, біг. Загальнорозвивальні вправи. Спеціальні вправи для розвитку швидкісно-силових якостей. Спеціальні вправи для розвитку сили верхніх та нижніх кінцівок.  Спеціальні вправи для розвитку спритності.  Передача м’яча двома руками зверху за спину в парах, трійках. Навчальна гра волейбол. 
 Стройові вправи. Ходьба, біг. Загальнорозвивальні вправи. Спеціальні вправи для розвитку сили верхніх та нижніх кінцівок.  Передачі м’яча двома руками зверху в парах через сітку. Блокування м’яча , в парах . 
 Стройові вправи. Ходьба, біг. Загальнорозвивальні вправи. Спеціальні вправи для розвитку швидкісно-силових якостей. Спеціальні вправи для розвитку сили верхніх та нижніх кінцівок. Блокування м’яча , в парах 
 Стройові вправи. Ходьба, біг. Загальнорозвивальні вправи. Спеціальні вправи для розвитку сили верхніх та нижніх кінцівок. Вправи для розвитку швидкості.  Нападаючий удар з власного підкидання.  Одиночне блокування нападаючого удару. Орієнтовний навчальний норматив –   верхня пряма подача (7 спроб). Навчальна гра волейбол. 
 Стройові вправи. Ходьба, біг. Загальнорозвивальні вправи. Спеціальні вправи для розвитку сили верхніх та нижніх кінцівок.  Спеціальні вправи для розвитку спритності. Орієнтовний навчальний норматив – передача м’яча двома руками зверху через сітку в парах.  Друга передача через гравця зони 3. Дії гравців під сіткою в зоні 3. Навчальна гра волейбол 
Опубліковано

2022-2023 навчальний рік

Навчальні заняття організовано за семестровою системою:

  • І семестр – з 1 вересня до 30 грудня 2022
  • ІІ семестр – з 16 січня до 02 червня 2023.

Канікули:

  • осінні  з 24 жовтня до 30 жовтня 2022
  • зимові з 31 грудня до 15 січня 2023
  • весняні з 27 березня до 02 квітня 2023
Продовжити читання “2022-2023 навчальний рік”