Опубліковано автором Модератор

Перелік навчально-методичних матеріалів щодо профілактики самоушкоджувальної поведінки

Актуальність профілактики самоушкоджень у сучасному освітньому просторі зумовлена стрімким зростанням рівня психоемоційного напруження серед молоді, що посилюється умовами тривалої соціальної ізоляції та воєнного стану.

Підвищення рівня обізнаності всіх учасників освітнього процесу є критично важливим, оскільки вчасна ідентифікація маркерів селфхарму дозволяє перейти від кризового реагування до превентивних стратегій, запобігаючи переходу деструктивних форм поведінки у незворотні наслідки. Системне інформування педагогів та батьків мінімізує стигматизацію ментальних проблем і створює умови для формування безпечного освітнього середовища, забезпечуючи фізичне та психічне благополуччя здобувачів освіти.

Головною метою заходів має бути не лише інформування, а й формування безпечного середовища, де кожен учень може отримати підтримку. Профілактика самоушкоджень — це не одноразова акція, а системна робота над створенням атмосфери психологічної безпеки.

Нагадуємо КЛЮЧОВІ методичні аспекти, які мають залишатися в основі подальшої профілактичної роботи:

  1. Розуміння природи явища.
    Самоушкодження — це не «пошук уваги» і не спроба суїциду в чистому вигляді. Це деструктивний спосіб впоратися з інтенсивним емоційним болем, напругою або відчуттям внутрішньої порожнечі. Завдання практичних психологів та соціальних педагогів — бачити за дією дитини невербальний крик про допомогу.
  2. Маркери ризику (на що звертати увагу).
    Ефективна профілактика базується на ранньому виявленні, тому продовжуємо спостереження за такими ознаками:
    • невідповідний сезону одяг (довгі рукави у спеку);
    • різка зміна поведінки (соціальна ізоляція, спалахи агресії);
    • поява тематичних малюнків або постів у соцмережах;
    • наявність предметів, якими можна завдати собі шкоди (леза, скріпки, канцелярські ножі).
  3. Робота з емоційним інтелектом.
    Методичною основою профілактики самоушкоджень є розвиток навичок емоційної саморегуляції. Рекомендуємо включати у виховні години або години психолога вправи на:
    • розпізнавання власних емоцій;
    • техніки «заземлення» та дихальні практики;
    • пошук альтернативних (безпечних) способів виходу гніву та болю.
  4. У разі виявлення ознак самоушкодження.
    • Конфіденційність: уникайте публічного обговорення ситуації.
    • Безоціночність: спілкуйтеся без засудження, страху або паніки. Дитина має відчути прийняття, а не провину.
    • Міжвідомча взаємодія: негайно повідомляйте адміністрацію для подальшої координації роботи з батьками, за потреби — скерування до профільних спеціалістів.

Таким чином, профілактика не може обмежуватися окремими інформаційними датами чи разовими заходами. Вона має бути СИСТЕМНОЮ, послідовною та інтегрованою в щоденну діяльність закладу освіти, а саме:

  • регулярна просвітницька робота з педагогами;
  • формування емоційної компетентності учнів;
  • створення безпечного середовища без стигматизації;
  • партнерська взаємодія з батьками та профільними фахівцями.

І. Перелік навчально-методичних заходів КЗ ДНМЦ ПС:

  1. «Підлітковий селфхарм: як діяти практичному психологу» https://www.youtube.com/watch?v=Lu9VPp_z_KA
  2. «Психологічна допомога у разі самоушкоджувальної поведінки здобувача освіти» https://www.youtube.com/watch?v=JVlNIptQGqs
  3. «Рання діагностика суїцидальної поведінки здобувачів освіти» https://www.youtube.com/watch?v=2SjK5dzyGZI&t=5s
  4. «Ознайомлення педагогічних працівників з технологіями надання першої психологічної допомоги учасникам освітнього процесу» https://www.youtube.com/watch?v=fzNNoqngkZM&t=2529s
  5. «Формування обізнаності педагогічних працівників щодо поведінки здобувачів освіти, пов’язаної зі складнощами ментального здоров’я»
    https://www.youtube.com/watch?v=FlAClS8jVyo&t=302s

ІІ. Інформаційні матеріали КЗ ДНМЦ ПС для фахівців психологічної служби, здобувачів освіти, педагогів та батьків.

ІІІ. Перелік посилань з питань запобігання самоушкоджувальної поведінки.

ІV. Перелік посилань на подкасти як додатковий освітній ресурс під час проведення години психолога/соціального педагога або в роботі з батьками та педагогами.

Можна прослухати подкаст разом зі здобувачами освіти під час заняття або рекомендувати його для самостійного прослуховування. Важливо заздалегідь переглянути та обрати відповідний контент, який відповідатиме віковій категорії та освітнім цілям. У випадку самостійного прослуховування подкастів, рекомендується супроводжувати це подальшим обговоренням або написанням короткого відгуку.

  1. «Самопошкодження, алкоголь і суїцид серед підлітків» пояснює професор, дитячий і підлітковий психіатр Денис Угрин із Лондона https://www.youtube.com/watch?v=SrdVRMb78v8&list=PLwxp2tTJ7ytZnAXarxKHE8prONCxh6qzY&index=16
  2. «Емоції: докторка Маріель Буке. Як давати раду почуттям і не травмувати інших»
    https://www.youtube.com/watch?v=fD6Sd8GjFwE&list=PLwxp2tTJ7ytZTUuXQ1Ozc7btwzmityZgW&index=10
  3. «Сім джерел задоволення, користь стресу та правила здорового сну» https://www.youtube.com/watch?v=hP81jBlYSzI&list=PLwxp2tTJ7ytZnAXarxKHE8prONCxh6qzY&index=10
  4. «Стійкість. Професор Мулі Лахад. Як люди вчаться бути стійкими» https://www.youtube.com/watch?v=wC0ieuzLOiI&list=PLwxp2tTJ7ytZTUuXQ1Ozc7btwzmityZgW&index=15
  5. «Зцілення: професор Джеймс Холліс. Як знайти свій сенс життя» https://www.youtube.com/watch?v=Gyor0dlQq_Q&list=PLwxp2tTJ7ytZTUuXQ1Ozc7btwzmityZgW&index=4
  6. «Самоспівчуття: Гарвардський професор Кріс Гермер. Співчуття до себе долає тривогу»
    https://www.youtube.com/watch?v=WQXT0HZczgU&list=PLwxp2tTJ7ytZTUuXQ1Ozc7btwzmityZgW&index=1
  7. «Дізнайся правду про тривогу: професор Стівен Гейз. Як здолати напади паніки» https://www.youtube.com/watch?v=53GiGHFGyVA